Враховуючи вимоги науково-технічного прогресу, Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова в 1963 році вперше в Радянському Союзі, не маючи відповідних аналогів, започаткував підготовку фахівців нового профілю з автоматизації поліграфічного виробництва, і за цим напрямом був одним з перших у Європі. Профілююча кафедра Автоматизації та комплексної механізації поліграфічного виробництва була створена 1вересня 1967 року. Очолив кафедру проректор з УНР, випускник УПІ, к.т.н., доц. Григорій Денисович Толстой, обіймаючи посаду до 1983 року.
Перший колектив був сформований з викладачів кафедр поліграфічних машин. В числі перших викладачів були к.т.н., доцент В.Т. Баранов, в.о. доцента М.М. Луцків, старші викладачі І.А. Волощак, Я.С.Маруняк, М.З.Камеко, асистенти Г.Н. Тітов, Р.В.Казьмирович. Викладачі багато працювали над створенням нових курсів та нових лабораторій, методичним забезпеченням навчального процесу, курсового та дипломного проектування. Перший випуск інженерів з автоматизації у складі п’ятнадцяти чоловік відбувся у 1968 році на випусковій кафедрі АКМ ПВ. Тоді на кафедрі були створені лабораторії: автоматизації, електротехніки, електроніки, електропривода та електроустаткування поліграфічних машин. Згодом на кафедру були запрошені кандидати наук Т.І. Завгородня, М.С.Будіщев, В.О. Школьний, А. С. Берлін, старші викладачі Р.І.Шот та І.Т.Стрепко.
Бурхливий розвиток напівпровідникової електроніки, а згодом мікропроцесорної техніки привів до зміни навчального плану і напрямку підготовки спеціалістів. Колектив кафедри провів велику роботу, щоб змінити напрям підготовки з механізації наелектронізацію і управління. Незважаючи на те, що в інституті було багато консерваторів і прихильників механізації і скептиків щодо електронізації відбулася перша трансформація напрямку підготовки спеціалістів і перша зміна назви кафедри АКМ ПВ на кафедру Автоматизації поліграфічного виробництва.
1983-1987 роках кафедрою керував доцент Володимир Тимофійович Баранов, який провів значну організаційну і навчально-методичну роботу. В цей період впроваджувалася вУкраїні і в інституті комплексна система управління якістю підготовки спеціалістів (КСУЯПС), фантастично забюрократилась методична робота. Разом з тим у ці роки на кафедрі активно розвивається науково-дослідна і госпдоговірна тематика. Ведеться розробка пристроїв та систем управління поліграфічного виробництва. Щорічно кафедра виконувала 3-4 госпдоговірні проєкти, здійснювала їх впровадження у виробництво. Значних успіхів у науково – дослідній роботі досягла група науковців під керівництвом доцента М.М. Луцківа та за участю І.А.Волощака, І.Т.Стрепка, Б.В.Дурняка, М.І.Верхоли. Розроблені системи керування асинхронним тиристорним електроприводом впроваджені на ВО “Зоря” м. Києва на вісімнадцяти парафінувально-різальних автоматах типу ПРА-300. Системи автоматичного регулювання натягу стрічки успішно впроваджені на рулонних офсетних машинах РО-62 на Феодосіївській офсетній фабриці. Ця група розробила, провела монтаж, налагодження, запуск і впровадження понад два десятки різноманітних систем автоматичного керування поліграфічними машинами тапроцесами, одержавши значний економічний ефект.
Виготовлено 9 СЧПК одноножевими паперорізальними машинами, які впроваджені у низці вітчизняних друкарень та на Роменському заводі поліграфічних машин під керівництвом доцента Р.В.Казьмировича. Під керівництвом доцента М.С.Будіщева за участю Я.С.Маруняка та В.С.Захарова було розроблено мікропроцесорні системи керування проявними установками. Доцент Т.І.Завгородня тривалий час вела госпдоговірну роботу по дослідженню явищ в зоні щіткового контакту колекторів електричних машин. Під її керівництвом за участю доцента М.С.Будіщева розроблено та впроваджено ряд вуглеграфітових колекторів для спеціальних електричних машин.
Професор Г.Д.Толстой, перебуваючи на посаді ректора УПІ ім. Івана Федорова, повернувся до очолювання кафедри у 1987-1991 роках як авторитетний дослідник автоматизації поліграфії та автор першої на теренах колишнього СРСР монографії з автоматизації поліграфічного виробництва за значні досягнення був відзначений почесним званням «Заслужений працівник вищої школи».
1991 року кафедру очолив кандидат технічних наук, доцент Микола Михайлович Луцків. В цей час стрімко розвивалась мікропроцесорна і лазерна техніка. В 1984 році фірма Apple Computer створила новий тип комп’ютерів “Macintosh” (МАС) на іншій базі IBM PK. МАС дозволив опрацьовувати тексти різні поліширинні шрифти на моніторі і матричній друкарці. В 1985 році фірма Canon розробила лазерну друкарку Lazer Writer, а фірма Aldus – середовище настільного видавництва Page Maker для фахового опрацювання публікацій таелектронного монтажу. В 1991 році вдосконалено мову розмітки сторінок Post Script. Напідставі цих досягнень постали технічні цифрові системи, орієнтовані на поліграфічні потреби. Після появи в 1993 році перших повноколірних друкарських пристроїв увійшов вобіг термін «цифровий друк». Відбувалися небачені революційні зміни техніки і технології уполіграфії, зумовлені широкими можливостями комп’ютерної техніки. Перехід до новітніх інформаційних технологій та масове використання комп’ютерів вимагали підготовки спеціалістів якісно нового напрямку.
У 1994 році кафедра АПВ започаткувала підготовку фахівців з нової спеціальності “Алгоритмічне та програмне забезпечення комп’ютерно-інтегрованих технологій друкарства”. Для цього на кафедру були запрошені фахівці з комп’ютерної техніки – кандидати технічних наук Р.Б.Дунець, П.С.Малачівський, Р.М.Модла, В. К.Овсяк, О.В.Тимченко, які багато зробили для становлення нової спеціальності. З року в рік удосконалювалась на кафедрі навчально-методична робота. Внавчальний процес активно запроваджуються персональні комп’ютери, особливо при виконанні курсових та дипломних робіт. Кафедра АПВ була першою в академії, на якій 100% дипломних проектів були виконані із застосуванням комп’ютерної техніки.
Поступ інформатики, трансформація поліграфії, спеціалістів і суспільства в цілому не проходив безконфліктно. З’явився так званий цифровий поділ, який виникав з неоднакового доступу до технічних засобів і знань з інформатики підприємців, спеціалістів, суспільства і держави у цілому. Інформаційні технології і комп’ютерна техніка в поліграфії України була завезена із Заходу, що спочатку викликало скептицизм у значної частини фахівців, вихованих на традиційних засадах поліграфічного машинобудування. Нажаль, цей скептицизм залишився у найбільш консервативної частини поліграфістів. Закінчувалося ХХ століття. Вчена рада академії тричі відкладала рішення про відкриття нової спеціальності “Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва”, яке все ж таки було прийняте в 1998 році. Відбулася друга трансформація напрямку підготовки спеціалістів і друга зміна назви кафедри АПВ на кафедру Автоматизації та комп’ютерних технологій.
Відповідно до нових вимог, що стосувались осучаснення стандартів вищої освіти, змінювалась, вдосконалювалась та доповнювалась програма підготовки фахівців завтоматизованих та комп’ютерних технологій та її методичне забезпечення, яке у достатній мірі представлено підручниками, навчальними посібниками, монографіями та навчально-методичними розробками, авторами низки яких є викладачі кафедри. До викладання окремих дисциплін залучались професор Я.П.Драган, д.т.н., професор Л.С.Сікора, к.т.н., доцент А.А. Забрамний.
В період 2001-2015 кафедрою керував доктор технічних наук, професор Богдан Васильович Дурняк. За цей період суттєво посилилася патентно-ліцензійна робота зі створення та впровадження принципово нових об'єктів поліграфічного виробництва: пристрій для осьового розкочування фарби в друкарських машинах (пат. 54191 А Україна: МПК 7 В41 F31/00, № 2002064578), цифровий трансверсальний фільтр (пат. 52137 А Україна: МПК H03H 15/00, № 2002021626), пристрій для автоматичного регулювання процесу розкочування фарби в друкарських машинах (пат. 54192 А Україна: МПК 7 В41 F31/00, № 2002064579), цифровий фільтр (пат. 56080 A Україна: МПК H03M 3/02, №2002108552 та пат. 56081 A Україна: МПК H03M 3/02, № 2002108553), пристрій для осьового переміщення розтиральних циліндрів друкарських машин (пат. 62391 А Україна: МПК 7 В41 F31/00, № 2003032246), пристрій для осьового розкочування фарби в друкарських машинах (пат. 59865 А Україна: МПК 7 В41 F31/00, № 20021210655), пристрій для автоматичного регулювання фази розтиральних циліндрів фарбових апаратів друкарських машин (пат. 70809 А Україна: МПК 7 В41 F31/00, № 20031212893), пристрій для автоматичного регулювання періоду подавання фарби у фарбових апаратах друкарських машин (пат. 57339 А Україна: МПК 7 В41 F31/00, № 2002086995), пристрій для регулювання періоду та фази подавання фарби у фарбових апаратах друкарських машин (пат. 80401 А Україна: МПК В41 F31/00, № 20040503326), фарбовий валик з зональною системою регулювання притиском (пат. 53038 Україна: МПК B41F 31/00), спосіб контролю та регулювання точності суміщення фарб й позиціонування фарбовідбитків на задану координату аркуша в друкарських машинах (пат. 73390 Україна: МПК B41F 33/00).
При завідуванні доктора технічних наук, професора Романа Владиславовича Казьміровича, починаючи з 2015 року, в умовах конкурсного відбору було отримано право на виконання науково-технічних (експериментальних) розробок на державне замовлення, які реалізовані упродовж наступних років: створення основних засад інформаційних технологій аналізу передавання фарби, тоновідтворення зображень та автоматизації налагодження фарбодрукарських систем (Б-401-2013, номер держреєстрації 0113U000236), створення цифрових моделей і програмних засобів для інформаційних технологій систем автоматичного управління виробничими поліграфічними потоками (Б-401-2015, номер держреєстрації 0115U002243), моделювання і розроблення інформаційних технологій визначення витрат фарби на друкування накладу та удосконалення налагодження фарбодрукарських систем (Б-590-2020, номер держреєстрації 0120U101751). Продовжена патентно-ліцензійна діяльність співробітників кафедри: система електропостачання шестиелектродної дугової електропечі з пасивним керованим фільтром струмів вищих гармонік (пат. 109823 Україна: МПК H02J 3/18), пристрій для перфорування листового матеріалу (пат. № 137094 Україна: МПК B26F 1/02), нечіткий ПІ-регулятор (пат. 133866 Україна: МПК G05B 11/06), регулятор з нечітким формуванням ПД алгоритму управління (пат. 137319 Україна: МПК G05B 11/00), нечіткий пі-регулятор з інтегруванням розмитого сигналу похибки (пат. 143358 Україна: МПК G05B 11/36), комп'ютерна програма «Програмне забезпечення для моделювання і створення інформаційних технологій аналізу та автоматизації процесу налагодження фарбодрукарських систем поліграфічних офсетних машин» (св.№59302), комп'ютерна програма для автоматичного визначення коефіцієнтів зонального заповнення друкарських форм «InkUnit» (св.№58823), комп'ютерна програма «ModelInkSys» (св.№u201700247), комп’ютерна програма «Моніторинг академічних досягнень» (св.№74205), комп’ютерна програма «Web-термінал переглядача бібліотечних фондів» (св.№4027), комп’ютерна програма «Візуальне моделювання товщини фарбових потоків флексографічної друкарської системи» (св.№4147). Матеріально-технічна база наукової та освітньої діяльності на той час була забезпечена апаратними комплексами обчислювальних платформ Arduino UNO, Banana Pro, Siemens, відлагоджувальними платами та супровідним IDE, симулятори електронних схем sPlan та Tinkercad (Circuits), серверами візуалізації, пакетами числового аналізу.
З 2020 року очільником кафедри АКТ став доктор технічних наук, професор Михайло Іванович Верхола. Під його керівництвом для посилення співпраці з профільними підприємствами, зокрема в межах розгортання дуальної освіти, активізувалося виконання госпдоговірних робіт: інформаційна технологія визначення фарбозаповнення, коефіцієнтів розщеплення фарби у фарбодрукарській системі офсетної машини GTO-52 та підвищення точності її налагодження (Г №600-2020), комп’ютерно-інтегрована технологія удосконалення попереднього налагодження фарбодрукарських систем офсетної машини Speedmaster-102 (Г№ 600-2021), моделювання, розроблення та налагодження спеціалізованого 3D-принтера (Г №600-2022), розроблення лазерної гравірувальної установки (Г №600-2023). У межах співпраці з науковою бібліотекою Української академії друкарства та Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника виконано проектування функціональних модулів інформаційної технології багатопрофільної комп’ютеризованої системи управління оцифрованими колекціями та надання цільового контенту автентифікованому реципієнтові з можливістю гнучкого розгортання кінцевого терміналу на довільні апаратні платформи користувачів, з підтримкою типового мобільного чи десктопного системного забезпечення та горизонтального розширення інфраструктури з мінімалізованими затратами для приведення кодової бази до робочого стану, що підтверджено охоронними документами: комп'ютерна програма «Фахово орієнтована вебвітрина академічних здобутків» (св.№105143), комп'ютерна програма «Візуалізація перехідних процесів» (св.№125272).
Враховуючи, що вимоги до рівня автоматизації систем управління постійно зростають, кафедра безперервно підвищує рівень підготовки фахівців, шляхом постійного оновлення навчальних програм і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу та спрямовує зусилля на вдосконалення навчально-методичної і наукової роботи, які пов’язані з переходом на багатоступеневу підготовку кадрів. В останні роки впроваджена в навчальний процес матеріально-технічна база: 3D-принтер для проєктування пакувальної і поліграфічної продукції, лазерна гравірувальна установка для освоєння нових зразків продукції підприємств та модернізації його обладнання, системи автоматизованих проектувальних робіт AutoCAD, Blender, Tinkercad (3D Design), слайсер CURA, пакети числового аналізу.
На момент злиття Української академії друкарства з Національним університетом «Львівська політехніка» випускова кафедра АКТ перейменована у кафедру Комп’ютерних технологій у видавничо-поліграфічних процесах при інституті поліграфії та медійних технологій, продовжуючи бути науковим осередком, де генеруються наукові ідеї, активно провадяться наукові дослідження, опрацьовуються нові інформаційні технології та удосконалюються засоби автоматизації поліграфічних процесів, розвивається навчально-лабораторний комплекс для ступеневої підготовки фахівців заспеціальністю спеціальності 174 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» з метою системного формування кадрового потенціалу регіонального видавничого-поліграфічного кластера вконцепції розвитку єдиного виробничого інформаційного середовища. Сфера цифрових технологій невблаганно розширюється і цій ситуації швидких змін і поступу інформаційних технологій і систем головним завданням продовжує бути ініціювання і впровадження змін і змісту в навчальних планах, і особливо в робочі програми дисциплін, щоби випускники мали можливість реалізувати свої професійні амбіції.