Неядерні дослідження Об’єднаного науково-дослідного центру (Non-nuclear direct of the Joint Research Centre, JET) – підпрограма програми «Горизонт 2020», яка передбачає дослідження та інновації в галузі ядерної енергетики, які підтримуються в рамках Угоди Європейського товариства з атомної енергії (програма «Євроатом»), для розвитку передових методів ядерної безпеки, радіаційного захисту та нерозповсюдження ядерної зброї.
Підпрограма в рамках Об’єднаного науково-дослідного центру реалізовується за пріоритетами:
1. Передова наука
Підтримка досліджень із удосконалення наукової бази даних (необхідної для прийняття політичних рішень і кращого розуміння природних процесів, які лежать в основі суспільних викликів) та вивчення нових напрямів науки і техніки (завдяки програмі пошуково-дослідних робіт).
2. Індустріальне лідерство
Підтримка інновацій і конкурентоспроможності шляхом: розвитку співробітництва в галузі трансферу знань і технологій; використання, стандартизації і перевірки космічних даних і технологій (зокрема, для вирішення суспільних викликів).
3. Суспільні виклики
3.1.Охорона здоров’я, демографічні зміни та добробут населення
Сприяння удосконаленню методів, стандартів і практики виконання законодавства ЄС з питань охорони здоров’я та захисту прав споживача шляхом:
- оцінювання ризиків і можливостей пов’язаних із використанням нових технологій і матеріалів ( у т. числі наноматеріалів) у продуктах харчування, кормах та споживчих товарах, а також розроблення та верифікація узгоджених методів вимірювань, ідентифікації, кількісного аналізу, комплексних стратегій тестування і найсучасніших методів для оцінювання токсикологічної небезпеки (враховуючи альтернативні методи досліджень на тваринах); оцінка впливу забруднення навколишнього середовища на здоров'я;
- розроблення і покращення якості обстежень (health testing) та скрінінгових досліджень (в тому числі проведення генетичних тестувань і обстежень на виявлення онкологічних захворювань).
3.2.Продовольча безпека, стійке сільське господарство, морські дослідження та біоекономіка
Підтримка розвитку, реалізації і моніторингу європейської політики в галузі сільського та рибного господарств (враховуючи продовольчу безпеку та біоекономіку) шляхом:
- створення глобальної системи та методів для прогнозування врожаю та моніторингу врожайності сільськогосподарських культур; покращення коротко- та середньострокового прогнозування сільсько-господарської продукції з врахуванням наслідків змін клімату;
- підтримки інновацій в галузі біотехнологій та підвищення ефективності використання ресурсів;
- моделювання процесу прийняття рішень у сільському господарстві; аналіз впливу єдиної сільськогосподарської політики ЄС («Common Agricultural Policy, CAP towards 2020») на країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою;
- подальшого розвитку методів регулювання рибальства, контролю риби та рибної продукції; біоекономічного моделювання для кращого розуміння прямих (риболовля) і непрямих (зміна клімату) впливів діяльності людини на динаміку рибних запасів, морське середовище та соціально-економічні наслідки.
3.3.Безпечна, екологічно чиста та ефективна енергетика
Тематика досліджень:
- безпечне енергопостачання (стосовно залежності Європи від неєвропейських систем постачання і передачі електроенергії); розроблення «дорожніх карт» з енергетики;
- мережі для передачі електроенергії (моделювання та штучне моделювання транс-європейських енергетичних мереж, енергосистем в реальному часі; аналіз інтелектуальних мереж (smart/super grid technologies);
- енергоефективність (методи моніторингу та оцінки результатів політики енергоефективності, техніко-економічний аналіз використання енергоефективних технологій, інструментів, інтелектуальних мереж);
- низьковуглецеві технології (в тому числі ядерна безпека програми «Євроатом»).
3.4.Інтелектуальна транспортна система, «зелений» та інтегрований транспорт
Тематика досліджень:
- низьковуглецеві технології для всіх видів транспорту (електрифікація автомобілів, літаків, кораблів та інших транспортних засобів, які працюють на альтернативних видах палива; доступність і вартість викопного палива та викопних джерел енергії, а також вплив електрифікації автомобільного транспорту на електричні мережі і виробництво електроенергії);
- екологічно чисті та ресурсоефективні транспортні засоби (розроблення удосконалених методів вимірювання викидів шкідливих речовин і розрахунку екологічного навантаження; інвентаризація та моніторинг викидів забруднюючих речовин);
- системи інтелектуальної мобільності (техніко-економічна оцінка нових транспортних систем, покращення організації дорожнього руху, розроблення інтегрованих підходів до організації перевезень);
- комплексна транспортна безпека (засоби для збору, обміну та аналізу інформації про нещасні випадки і аварії на дорозі, воді, у повітрі; ефективне запобігання нещасних випадків).
3.5.Запобігання змінам клімату, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів і сировини
Сприяння екологічній безпеці, стійкому управлінню світовими природніми ресурсами шляхом:
- надання доступу до інформації про стан навколишнього середовища (завдяки подальшому розвитку геопросторових інструментів та інноваційних структур ІКТ (таких, як Інфраструктура просторової інформації ЄС (ISPIRE);
- вимірювання і моніторинг основних факторів навколишнього середовища; оцінка екоситемних послуг із урахуванням наслідків кліматичних змін;
- розроблення комплексної системи моделювання для оцінки стійкості природних ресурсів на основі тематичних моделей (ґрунт, землекоритсання, вода, якість повітря, викиди парникових газів, лісове та сільське господарство, енергетика, транспорт), враховуючи зміни клімату;
- підтримки трансферу технологій, заходів з управління основними ресурсами (ліси, ґрунти, продукти харчування), а також досліджень щодо зменшення наслідків кліматичних змін і екологічних проблем використання ресурсів; пошуку компромісу в конкуренції на землю (для використання землі при виробництві продуктів харчування, енергії);
- комплексної оцінки політики сталого виробництва і споживання (безпека постачання стратегічної сировини, ресурсоефективність, низьковуглецеві і екологічно чисті технології, розвиток продуктів і послуг);
- комплексного аналізу заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату та/або адаптації до них.
3.6.Інноваційні, рефлективні суспільства та суспільства рівних можливостей
Сприяння досягненню стратегічних цілей ЄС у межах ініціатив «Інноваційний союз», «Громадська безпека» і «Глобальна Європа». Напрями діяльності:
- комплексний аналіз факторів, які стимулюють і гальмують дослідження та інновації, розроблення платформи моделювання оцінки їх макро- та мікроекономічних впливів;
- контроль за реалізацією інноваційної політики ЄС у рамках ініціативи «Інноваційний союз» завдяки використанню систем публічної інформації та інтелектуальних систем для збору необхідних даних;
- підтримка державної і регіональної політики у сфері інтелектуальної спеціалізації (smart specialisation);
- розроблення для ЄС ефективних інструментів управління кризовими явищами у фінансовій сфері (із застосуванням економетрики та макроекономічного аналізу реформи фінансової системи);
- моніторинг діяльності Європейського дослідницького простору, аналіз факторів, які стимулюють і гальмують деякі з його ключових елементів (мобільність науковців, ініціювання національних програм наукових досліджень) і вироблення політики розвитку; надання доступу до наукових баз даних користувачам з країн-учасниць ЄС, країн-кандидатів на вступ до ЄС і асоційованих країн.
3.7.Безпечні суспільства – захист свобод та безпеки європи та її громадян
Напрями діяльності:
- розроблення кількісного аналізу цифрової економіки; дослідження впливу інформаційних і комунікаційних технологій на цифрове суспільство; вивчення впливу безпеки на життєдіяльність людей (Digital Living);
- оцінка вразливості основних інфраструктур (у тому числі світових навігаційних систем, фінансових ринків); удосконалення методів боротьби із шахрайством і засобів спостереження за морським простором; оцінка ефективності технологій ідентифікації особи (digital identity);
- розвиток світових інформаційних систем раннього попередження про стихійні лиха і інформаційних систем управління ризиками;
- виклики світовій безпеці (тероризм, нерозповсюдження ядерної зброї (хімічної, біологічної, радіаційної, ядерної), загрози спричинені соціально-політичною нестабільністю, інфекційні захворювання) їхня оцінка та управління; стійкість до нових або гібридних загроз.