Робити те, що любиш, і постійно відкривати щось нове для себе – така альфа і омега життя четвертокурсника Інституту енергетики та систем керування, активного BEST-івця Андрія Коника. Він належить до когорти політехніків-романтиків: захоплюється фотографуванням, грою на гітарі та мандрівками.
Як каже хлопець, фотографування і подорожі – ідеальне поєднання.
– Дуже люблю мандрівки в гори, вони для мене завжди особливі. Щоразу беру зі собою фотоапарат, мені подобається вдосвіта «виловлювати» перші сонячні промені. Також подобається подорожувати за кордон. Як поєднувати корисне з приємним навчився у Студентської міжнародної організації BEST. На початку побував у Польщі, вже об’їздив майже всю. А минулого літа, їдучи ще з двома друзями на курси до Відня, автостопом проїхав мало не пів-Європи (побував у Німеччині, Австрії, Угорщині, Словенії та Хорватії).
Андрій переконаний, якщо є бажання і готовність до непередбачуваних ситуацій, то життя можна перетворити у справжню пригоду. І головне, реалізувати задумане часто допомагають цілком незнайомі люди, які готові підтримати, забезпечити дах над головою. Як зауважив мій співрозмовник, дуже гріє те, що за кордоном люди знають про ситуацію в нашій державі і завжди цікавляться подіями в Україні та наголошують, що вболівають за українців.
– У спонтанних мандрівках бувають і курйозні випадки. Власне така ситуація мені й «допомогла» потрапити із Австрії в Словенію та Хорватію. Коли надумав автостопом доїхати до Будапешта, марно прочекавши понад три години на дорозі, вирішив, що буде простіше поїхати через місто Загреб. І справді, вже за кілька хвилин зупинився водій-португалець, втім ми трохи заблукали, тож опинилися в Словенії і лише до вечора добралися до Загреба, де довелося заночувати. Але це була чудова нагода поспілкуватися з цікавою людиною та ще й відкрити для себе чудове місто! А наступного дня зранку я вже був у Будапешті, – поділився спогадами хлопець.
Найкращий спосіб якнайбільше дізнатися про країну і пізнати її культуру зісередини, – на переконання мого співрозмовника, – багато спілкуватися з мешканцями того чи іншого міста.
– Поїздки автостопом – це чудова нагода саме для такого пізнання світу. Бо, коли їдеш туристичним туром, то не маєш можливості добре дізнатися про ту чи іншу країну. Та й переважно такі поїздки проходять вже за спланованими давно маршрутами, тож нема можливості обирати дорогу спонтанно, відкриваючи найнесподіваніші закутки. Крім цього, коли спілкуєшся з мешканцями, вони самі розповідають, яке їхнє життя зісередини, ось так і відкриваєш духовність того чи іншого народу. З побачених уже міст, найбільше мені сподобався Бремен. Це дуже затишне, старе місто, яке має власний настрій, а також там смачне пиво. Ще дуже красивий Берлін.
Андрієві Європа подобається і стилем життя, де, як зауважив, люди простіші, відкритіші до спілкування, не завантажені рутиною.
– Там цілком нормально сприймають, якщо хтось йде вулицею пританцьовуючи чи наспівуючи. Ніхто на це нічого не скаже і не оглядатиметься здивовано. Вони вміють насолоджуватися життям, бо не завантажені щоденними клопотами. В них інше мислення і різниця дуже відчутна. Ми зараз виходимо лише на той рівень, щоб уміти матеріально забезпечувати себе, розвиватися духовно. В європейців кращі умови для самореалізації, принаймні я так думаю.
Хлопець зізнався, що не вміє планувати глобально, а більше спонтанний у своїх рішеннях. У вільний час багато гуляє пішки, проводить час із друзями, читає, здебільшого сучасну українську літературу – Жадана, Прохаська, Андруховича, в книгах вишукує цікаві враження, роздуми, старається насолоджуватися життям.
– Стосовно сучасної молоді, мені здається, нам усім треба навчитися значно менше безцільно витрачати час на соцмережі, – це погана звичка. Я інколи й сам «зависаю» у стрічках оновлень. А загалом, покладаю досить великі сподівання на своїх активних ровесників, які, вважаю, спроможні змінити світ на краще, – додав студент.
Як наголосив Андрій Коник, те, що він уміє, старається робити добре. Вже тривалий час займається фотографією, працює над власним сайтом (), де розміщує свої фотороботи та невеличкі історії про них у блозі.
– Після завершення університету шукатиму нові шляхи самореалізації, можливо продовжу навчання десь за кордоном. Серед планів також фотовиставка, проте до неї ще слід трохи підготуватися: придумати гарну ідею, зібрати матеріал на певну тематику, але все це ще попереду, – поділився планами Андрій. – А взагалі я буду щасливий, якщо завжди робитиму те, що справді подобається та правильно використовуватиму свій потенціал, чого і вам усім щиро бажаю!
