20 листопада в Актовій залі головного корпусу відбувся спільний захід Національного університету «Львівська політехніка» та Почесного консульства Латвії у Львові — Дні Латвії у Львові, присвячені Дню Незалежності Латвійської Республіки та 20-річчю діяльності Почесного консульства Латвії у Львові.
Координаторкою спільного заходу була професорка кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності ІНЕМ, керівниця Національного центру The Baltic University Programme ()Зоряна Двуліт.
Урочисте відкриття та слова вдячності
Першим виступив проректор Львівської політехніки Олег Карий. Він наголосив на важливості співпраці:
— Ми сподіваємося, що нам вдасться на хорошому рівні відродити ту традицію, яка в нас колись була, — проводити Дні Латвії у Львівській політехніці. Насправді це ще один крок до нашої перемоги — принаймні моральної. Ми, незважаючи на всі труднощі, не здаємося, і ми пам’ятаємо про тих друзів, які щиро й віддано нас підтримують усіма засобами, які мають.
Сподіваюся, що сьогоднішні різні заходи, які відбуваються і вже відбулися в межах Днів Латвії у Львівській політехніці, дадуть змогу далі розвивати співпрацю між нашими країнами.
Дипломатка, голова представництва Invest in Latvia Агентства інвестицій та розвитку Латвії в Україні Галина Буковська розпочала свій виступ українською мовою:
— Для мене велика честь стояти в цьому університеті — одному з найбільших і найстаріших в Україні. Я скажу кілька слів українською, але, вибачте, потім уже говоритиму англійською — моя українська ще не така добра, щоб я могла так гарно сказати, як попередні оратори. Дякую вам за те, що ви організовуєте Дні Латвії в Україні. Це для нас дуже важливо. Україна — це та країна, яка дає нам надію на те, що демократичні цінності мають жити і що в нас є майбутнє.
Галина Буковська також згадала про багаторічну допомогу, яку надає Латвія:
— Ми були з Україною до 2014 року, ми були з Україною після 2014 року, і ми тим більше з Україною після початку повномасштабного вторгнення. Ми будемо завжди з Україною до кінця. Для нас дуже важливо, щоб Україна залишилася незалежною країною.
Латвія послідовно підтримує Україну й залишається серед лідерів світу за обсягами допомоги у відсотках до власного ВВП. Вона надає Україні все необхідне: від військового обладнання та гуманітарних вантажів до експертних знань і постійної моральної підтримки.
Заступник голови ЛОВА Іван Собко наголосив на добрих відносинах між нашими країнами, які тривають від часів здобуття незалежності:
— Ми маємо дуже дружні, теплі й справжні стосунки з цією країною, яка підставляла плече як справжній друг не лише під час повномасштабного вторгнення, а й від самого становлення України — з 1991 року.
Ми дякуємо за допомогу, яку надали нашим захисникам і захисницям, а також за гуманітарну підтримку для наших медичних і соціальних закладів. Європа й сьогодні залишається нашою опорою, а країни Балтії — світлом у темряві, що насувається з боку агресора. Ми дякуємо Збройним силам України, які дають нам можливість говорити українською, ходити до української церкви, носити вишиванку та вірити у світле майбутнє — у те, що наші діти та ми зможемо втримати нашу державу і що вона посяде належне їй місце на мапі Європи, в її серці.
Виконувач обов’язків керуючого справами, начальник юридичного відділу Львівської обласної ради Ярослав Гасяк навів конкретні приклади допомоги, яку Латвія надає Україні:
— Для прикладу: лише за останні три роки Латвія передала понад шість тисяч транспортних засобів. Щодня вони прибувають конвоями, і є волонтери, які впродовж цих років двічі на місяць долають величезний шлях, везучи по 20–30 автомобілів. Це щоденна праця, яку вони роблять.
А представник МЗС України Андрій Грушко подякував латвійському народу:
— Хочеться привітати Латвію з Днем Незалежності й подякувати їй за той приклад, який вона разом з іншими балтійськими країнами подала колишнім республікам Радянського Союзу, показавши шлях до виборення свободи та незалежності наприкінці 80-х — на початку 90-х років.
Хочу низько вклонитися латвійському народові за допомогу, яку він надавав Україні ще до повномасштабного вторгнення і особливо — з перших його днів. Це і військова, і гуманітарна підтримка, обсяги якої справді надзвичайно великі. Бажаю, щоб Латвія та Україна й надалі зберігали таку ж тісну і змістовну співпрацю. Ще раз щиро дякую Латвії за те, що вона з нами в цей складний період.
Почесний консул Латвійської Республіки у місті Львові Володимир Гарцула підкреслив важливість підтримки Латвії у такі складні часи.
У події взяв також участь Алексейс Забелло — засновник міжнародного товариства українсько-латвійської дружби, підприємця. Він ініціював фінансову підтримку студій латвійської мови для студентів, науково-педагогічних працівників Львівської політехніки.
Коротко про історію Латвії
У виступах неодноразово проводили історичну паралель між шляхами України та Латвії. Латвія, яка проголосила свою незалежність у 1918 році й створила демократичну державу зі свободою слова та рівними можливостями для людей різних національностей, у 1940 році втратила її через окупацію та насильне приєднання до СРСР. Попри тривалі окупації, радянські репресії та депортації, країна зуміла зберегти власну мову й культуру. У 1989 році латвійці разом із литовцями та естонцями утворили Балтійський шлях — живий ланцюг завдовжки 600 кілометрів, що став символом мирної боротьби за свободу. Після відновлення незалежності в 1991 році Латвія обрала шлях демократії, вступила до ЄС і НАТО й сьогодні активно підтримує Україну.
BUP, Ризький технічний університет і нові студії латвійської мови
У межах заходу керівниця Національного центру The Baltic University Programme () в Україні Зоряна Двуліт презентувала діяльність мережі, що об’єднує понад 110 університетів із 12 країн Балтійського регіону та пропонує студентам і викладачам стажування, курси, наукові проєкти й міжнародні школи.
Для аудиторії також провели онлайн-презентацію Ризького технічного університету, представивши можливості навчання, академічну мобільність і перспективи співпраці з українськими студентами. Окремо варто відзначити відкриття студій латвійської мови та культури у Львівській політехніці, де студенти можуть дізнатися більше про культуру країни-партнера.
Фотовиставка «Шлях на Еверест»: історія Юріса Улманіса та його місії
Після офіційної частини в головному корпусі відкрили фотовиставку «Шлях на Еверест, який триває». Її автором є латвійський альпініст, волонтер, і письменник Юріс Альберт Улманіс. Він також є автором книжки «Коли війна стає особистою», в якій розповідає про досвід українців у боротьбі проти російських агресорів, про що знає особисто, а не з чужих слів.
Юріс Улманіс — давній друг України, який підтримує її ще з 2014 року, а після початку повномасштабного вторгнення 2022 року навіть намагався долучитися до інтернаціонального легіону. На виставці він представив світлини зі свого сходження у 2023 році на Еверест, де встановив прапори України та Латвії.
Арніс Сабловскіс — латвійський публіцист, журналіст, письменник, волонтер, кавалер найвищої нагороди Латвії «Орден трьох зірок», який виступив зі словами підтримки України.
14 січня 2025 року Юріс здійснив ще одну експедицію — до Південного полюса, де символічно замінив російський прапор на український, за що був засуджений росією на 14 років. А вже навесні він пройшов пішки через північні області України, відвідав 15 військових шпиталів і підтримав військових та медиків у межах проєкту «Енергія для свободи». Пізніше Юріс подорожував США та Канадою, розповідаючи світові про російсько-українську війну. Він говорив про українських військових, а також про цивільних, яких фотографував на Сході. Особливо запам’яталася жінка, яка на своїх розстріляних воротах у місцях пробоїн намалювала квіти, створюючи символ пам’яті та надії.
