Софія Букшицька — студентка 4-го курсу Львівської політехніки, вивчає фінансовий інжиніринг. Родом із Хмельницького. Софія здобула можливість взяти участь у програмі Erasmus+ та навчатися в Італії в Університеті Мессіни (Università degli Studi di Messina) у весняному семестрі з 20 лютого по 31 липня 2025 року.
— Для мене це величезний досвід — у плані не лише навчання, а й культурного обміну, — зазначає Софія.
Студентка ділиться, що у вільний від навчання час захоплюється хайкінгом (пішохідний туризм). Також їй до вподоби вивчати іноземні мови — це допомагає легше адаптуватись у міжнародному середовищі.
Про програму Erasmus+ дівчина дізналася в університеті. За її словами, викладачі, а також представники міжнародного відділу розповідали про можливості академічної мобільності для студентів. Крім того, вона цікавилася досвідом інших студентів, які вже брали участь у цій програмі.
— Їхні розповіді дуже мене надихнули. Мені захотілося теж спробувати себе в навчанні за кордоном, — каже студентка.
Софія розповідає, що вирішила взяти участь, тому що це чудова можливість для зростання:
— Це шанс вийти із зони комфорту, стати більш самостійною, незалежною та впевненою у своїх силах. Для мене це був важливий крок у напрямі майбутньої кар’єри й особистісного розвитку.
Участь у програмі Erasmus+ змінила дівчину. Життя та навчання в іншій країні навчили її самостійності, гнучкості й відповідальності:
— Я зрозуміла, що можу швидко адаптуватися до нових обставин і знаходити спільну мову з людьми з різних культур. Я стала відкритішою та впевненішою, почала чіткіше розуміти свої цілі в навчанні й майбутній кар’єрі. Erasmus+ допоміг мені подивитися на світ ширше, усвідомити власні сильні сторони та побачити, що я можу здолати будь-які труднощі.
Досвід участі Софії у програмі Erasmus+ був дуже насичений і різноманітний:
— Передусім я здобула нові академічні знання та навички. В Італії навчальний процес відрізняється від того, до якого я звикла в Україні: більше уваги надають практичним завданням, груповій роботі й відкритим усним дискусіям. Це допомогло мені поглянути на навчання по-іншому і зрозуміти, що важливо не лише отримувати інформацію, а й уміти застосовувати її на практиці.
Студентка зазначає, що час, який вона провела в Італії, допоміг їй значно вдосконалити знання іноземних мов:
— Щоденне спілкування англійською мовою дало мені впевненість, і тепер я можу вільніше висловлювати свої думки. Також я опанувала міжкультурну комунікацію — адже кожен день був сповнений нових зустрічей з викладачами та іншими студентами. Це навчило швидко знаходити спільну мову з будь-якими людьми.
Софія стверджує, що Erasmus+ для неї — це не лише академічний розвиток, а й величезний особистий досвід, що навчив її бути мобільною, адаптивною та відкритою до нового. Весь процес участі у програмі Erasmus+ складався з низки важливих етапів.
— Спочатку було багато організаційних моментів: підготовка документів, вибір університету, оформлення всіх необхідних паперів і погодження навчального плану, — розповідає студентка. — Це потребувало часу та зусиль, але вже тоді я відчувала, що роблю крок до чогось нового й важливого.
Коли я приїхала до Італії, почався період адаптації. Потрібно було звикнути до нового міста, навчального процесу, іншої мови й культури. Спершу було непросто, але завдяки підтримці викладачів та інших студентів усе поступово стало легшим.
Потім почався найцікавіший етап — навчання і щоденне життя за програмою. Це були лекції та практичні заняття, але водночас безліч заходів для студентів Erasmus+, які організовувала студентська організація Erasmus Student Network (ESN). Було дуже цінно почуватися частиною міжнародної спільноти, спілкуватися з людьми з різних країн і ділитися своїм культурним досвідом.
Також я мала можливість подорожувати Італією та знайомитися з її історією, традиціями й кухнею. Це зробило мій досвід ще багатшим і яскравішим. Загалом цей час був дуже насичений: навчання, нові знайомства, відкриття та розвиток. Я відчуваю, що пройшла шлях від адаптації до повного відчуття себе частиною міжнародної студентської спільноти.
Ще до приїзду в Мессіну дівчина листувалася з координатором від університету. А після прибуття та протягом усієї мобільності вона мала цілодобовий контакт з координаторкою програми, яка завжди допомагала з організаційними питаннями та навчальним планом. Викладачі були відкриті до діалогу й готові пояснити матеріал чи порадити додаткову літературу. Велику підтримку Софія відчувала й від міжнародного відділу університету, особливо у перші тижні адаптації.
Під час навчання в Італії студентка активно ділилася власним досвідом з іншими студентами:
— Це відбувалось як у неформальному середовищі, так і під час навчального процесу. Ми також обговорювали відмінності між освітніми системами наших країн, порівнювали підходи до викладання та організації навчання. Я розповідала про український університетський досвід, про специфіку моєї спеціальності й університет, у якому навчаюся.
Крім того, у межах зустрічей, організованих Erasmus Student Network, у нас була можливість представляти свої країни та культури. Під час цих заходів я ділилась інформацією про українські традиції, історію та сучасне студентське життя. Обмін досвідом був взаємним: я також багато дізналася від інших студентів про їхні освітні системи, культуру та повсякденне життя.
Софія зазначає, що поїздка до Мессіни справила на неї неабияке враження:
— Це був новий досвід, який дав мені можливість не тільки навчатись, а й відкривати для себе іншу країну та культуру. Мені дуже сподобалась атмосфера в університеті — викладачі та студенти були відкриті й готові допомогти. Особливо цінним був міжкультурний обмін — я познайомилася з багатьма людьми з різних країн, а також з іншими учасниками з України. Ми ділилися своїм досвідом і традиціями. Це допомогло не лише в навчанні, а й у буденному житті. Крім того, у мене багато вражень від самої Італії: від міста, його історії, архітектури, кухні. Це чудовий досвід.
Найбільше труднощів для Софії під час навчання в Італії створювало незнайоме середовище:
— Серед основних труднощів, з якими я зіткнулася, був мовний бар’єр, особливо спочатку. Хоча більша частина навчальних матеріалів і занять були англійською мовою, а також багато іноземних та італійських студентів розмовляли англійською, у повсякденному житті доводилося часто використовувати італійську. Спершу це було непросто, але з часом я поступово подолала цю проблему завдяки практиці та спілкуванню з місцевими студентами.
Ще однією складністю була різниця в навчальних системах: деякі методи викладання й оцінювання відрізнялися від тих, до яких я звикла в Україні. Однак викладачі були відкриті до запитань і завжди готові допомогти, що значно полегшило адаптацію. Також варто бути готовим до труднощів із пошуком житла: гуртожиток вміщує обмежену кількість студентів, тож потрапити туди майже нереально. Тому житло на період програми потрібно шукати завчасно.
Дівчина розповідає, що змогла взяти участь у програмі Erasmus+ лише з другої спроби:
— Для мене це був довгий шлях, адже до цього я вже намагалася потрапити на програму Erasmus+ у Франції, але, на жаль, не вдалося, тому Італія була моєю другою спробою вже наступного семестру. Звісно, я дуже хвилювалася, оскільки вже мала одну невдалу спробу, тому поставилася до цього серйозно й відповідально.
Новина про те, що Софію обрали для участі у програмі, викликала в неї багато різних емоцій:
— Коли я дізналася, що поїду до Італії, відчула величезну радість і хвилювання одночасно: мені був потрібен час, щоб усвідомити цю новину, але я була захоплена новими можливостями. Це було щось неймовірне — усвідомлення, що матиму шанс навчатися за кордоном, знайомитися з новою культурою та зустріти людей з усього світу. Звісно, також відчувала невеликий страх, що нормально, але все-таки цікавість була сильнішою.
Софія зазначає, що система освіти в Університеті Мессіни відрізняється від української більшою інтерактивністю та акцентом на самостійній роботі студентів. Викладачі сприяють жазі студентів до обговорення. Дівчина вивчала дві дисципліни — «Принципи економіки» й «Аналіз витрат та бюджетування», що пов’язані зі спеціальністю, за якою вона навчається у Львівській політехніці. Особливо студентці впало у вічі, що навчання відбувається у більш невимушеній атмосфері, але водночас потребує відповідальності та вищого рівня самостійності.
Наостанок Софія Букшицька зауважила, що для кращого досвіду майбутніх учасників програми навчання за кордоном порадила б їм бути відкритими до нового та не боятися виходити із зони комфорту:
— Важливо заздалегідь підготуватися до організаційних моментів, зокрема до тих, коли треба бути уважним, працюючи зі своїми документами, а також налаштуватися на активне спілкування з іншими студентами та викладачами. Не бійтеся просити допомоги, користуйтеся підтримкою координаторів і вчіться насолоджуватися кожним моментом перебування за кордоном — це унікальний досвід, який залишається у пам’яті на все життя.
