У Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся Інформаційний день міжнародного проєкту Horizon Europe «Research Infrastructures for the Future of Ukraine (RIFF)», присвячений розвитку дослідницьких інфраструктур та інтеграції України в європейський науковий простір. Захід проходив у гібридному форматі — офлайн у Львові та онлайн, завдяки чому до обговорення змогли долучитися гості з різних міст і країн, а робочими мовами були українська й англійська, що підкреслило міжнародний характер події.
Доповідачами заходу стали:
Професорка Наталія Шаховська, ректорка Національного університету «Львівська політехніка».
- Зоя Петренко, керівниця експертної групи з питань дослідницької та критичної інфраструктури Директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України.
- Доктор Олег Зинюк, директор Західного наукового центру Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України.
- Ондрей Граділ, координатор проєкту RIFF, Університет Масарика (Чехія).
- Рікардо Мігей, партнер проєкту RIFF, Інститут INESC (Португалія).
- Людмила Таутієва, аналітикиня Центру EFIS (Бельгія).
- Професорка Ірина Яремчук, проректорка з наукової роботи Національного університету «Львівська політехніка».
- Професор Роман Лесик, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
- Докторка Ірина Григорук, начальниця науково-дослідної частини Карпатського національного університету.
Перед початком зустрічі учасники вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих українських захисників. Після цього до присутніх із вітальним словом у відеоформаті звернулася ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська. Вона наголосила, що проєкт RIFF є надзвичайно важливим кроком у створенні сучасної наукової екосистеми України, адже його мета — не лише відновлення матеріальної бази науки, а й підготовка фахівців, здатних ефективно керувати дослідницькими інфраструктурами.
— Сьогодні ми зібралися не тільки щоб представити результати цих важливих ініціатив, а й для того, щоб підкріпити нашу спільну прихильність до оновлення й розвитку системи досліджень та інновацій України. Цей інформаційний день є винятковою нагодою для зміцнення співпраці між університетами та академічною наукою. Ваша участь не тільки підкреслює присутність вашої організації у міжнародній науковій сфері, а й відкриває можливості для нових ініціатив у сфері співпраці, спільних проектів і стратегічних партнерств. Львівська політехнічна академія завжди цінувала силу наукової співпраці та міжнародного діалогу. Ми переконані, що завдяки спільній візії та колективним зусиллям можемо закласти основи для інноваційної інфраструктури та міцної наукової комунікації, які сприятимуть майбутньому України, — зазначила ректорка.
Далі слово взяла Зоя Петренко, керівниця експертної групи з питань дослідницької інфраструктури МОН України. Вона окреслила ключові напрями державної політики у сфері науки — від створення реєстру наукових інфраструктур і підготовки нового законопроєкту до забезпечення енергетичної незалежності дослідницьких центрів.
— Нині розвиток наукової інфраструктури України є одним з найважливіших і найскладніших питань державної політики. У багатьох випадках застаріле, явно недостатнє, зруйноване, пошкоджене й втрачене на окупованих територіях наукове обладнання, споруди та інші компоненти дослідницької інфраструктури є реальністю, з якою сьогодні стикається наукова спільнота. До цього додаються обстріли енергетичної інфраструктури, відключення електроенергії та триваюче руйнування будівель вищих навчальних закладів і наукових установ. Тому на початковому етапі реалізації проєкту RIFF виникають численні виклики, що вказують на необхідність його запуску в умовах тісної та скоординованої співпраці між усіма зацікавленими сторонами, — наголосила Зоя Петренко.
У своєму виступі доктор Олег Зинюк, директор Західного наукового центру НАН України та МОН України, представив широкий огляд потенціалу західного регіону, де нині діють десятки університетів і наукових установ, що формують потужний інтелектуальний осередок держави. Він розповів про центри колективного користування науковим обладнанням, які вже функціонують у регіоні, а також зауважив, що саме такі структури стануть основою для післявоєнного відновлення країни.
Проректорка з наукової роботи Львівської політехніки професорка Ірина Яремчук розповіла про дослідницьку інфраструктуру університету, її розвиток та виклики, з якими заклад стикається під час війни. Вона нагадала, що Львівська політехніка є найстарішим і найбільшим технічним університетом України, де сьогодні навчається понад 35 тисяч студентів, працюють 17 інститутів та більш ніж 30 науково-дослідних лабораторій.
— Ми активно розвиваємо інноваційну, цифрову та фізичну інфраструктуру — від сучасних лабораторій до наукового парку й стартап-школи, — зазначила вона. — Попри війну ми й далі відкриваємо нові центри, залучаємо молодих дослідників і зміцнюємо міжнародну співпрацю.
Професорка також наголосила, що університет працює у п’яти стратегічних напрямах, визначених Європейським Союзом: розвиток потенціалу, доступність, виховання талантів, ефективне управління та міжнародна інтеграція.
— Наше завдання — не лише підтримувати інфраструктуру, а й створювати умови, в яких наука стане рушієм відбудови України, — підсумувала Ірина Яремчук.
До заходу також долучилися професор Роман Лесик (ЛНМУ імені Данила Галицького), який поділився досвідом розбудови інфраструктури у сфері медичної хімії, та докторка Ірина Григорук з Карпатського національного університету, що представила напрацювання академічного сектору в Карпатському регіоні.
Важливу частину програми становили доповіді міжнародних партнерів проєкту, які представили досвід країн Європейського Союзу в розвитку дослідницьких інфраструктур. Виступи Ондрея Граділа (університет Масарика, Чехія), Рікардо Мігея (INESC, Португалія) та Людмили Таутієвої (EFIS Centre, Бельгія) були зосереджені на європейських практиках управління, відкритого доступу до лабораторій, підготовки наукових кадрів і стратегічного планування у сфері науки. Вони презентували досвід країн Євросоюзу у створенні національних дорожніх карт наукових інфраструктур та наголосили, що Україна нині проходить важливий етап інтеграції в Європейський дослідницький простір (ERA), а міжнародна співпраця й обмін досвідом є ключовими для подальшої відбудови та модернізації наукової інфраструктури.
Після завершення офіційної частини учасники обговорили можливості співпраці та відвідали наукові лабораторії Львівської політехніки та Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника.
Андрій Лозинський, один з організаторів і учасник проєкту RIFF, підсумував значення ініціативи:
— Цей захід та сам проєкт RIFF спрямовані на системний розвиток дослідницької інфраструктури в Україні. Головна мета — не лише забезпечити українським вченим доступ до європейських лабораторій, а й створити умови для ефективної роботи тут, в Україні. Це відкриє двері для цільового фінансування наших лабораторій та підтримки науковців з боку Європейського Союзу.
Важливість цього проєкту зумовлена тим, що українські дослідження є невіддільною частиною європейського наукового простору. Європейські освітні та наукові інституції прагнуть співпрацювати зі структурами, які є зрозумілими й видимими. Для цього нам потрібно створити національну карту дослідницької інфраструктури України за зразком аналогічних карт в інших європейських державах. Це дасть нам змогу бути видимими для європейських партнерів і говорити з ними однією мовою.
Проєкт RIFF розрахований на три роки. Наш університет, Львівська політехніка, відповідає за опрацювання сектору енергетики. Нам довіряють формування цього сегменту карти по всій Україні, оскільки ми маємо налагоджені контакти з іншими університетами та добре знаємо досягнення колег у цій науковій галузі.
Спільно з європейськими партнерами ми сформуємо карту в галузі енергетики. Інші залучені до проєкту українські університети сформують карти у своїх секторах. У результаті Міністерство освіти і наш уряд отримають національну карту дослідницької інфраструктури, а європейські інституції побачать конкретні можливості для залучення українських вчених і розвитку нашої наукової бази.
Захід став прикладом міжнародної наукової співпраці, що поєднує українські університети, наукові установи, державні органи та європейських експертів у прагненні розвивати інноваційну науку й модернізувати дослідницьку інфраструктуру України.
