У Львові відбувся LVIV HR FORUM 2025 — подія, присвячена людям, які допомагають іншим залишатися стійкими, зростати й підтримувати одне одного у час великих викликів. Форум об’єднав тих, хто формує внутрішню опору організацій — СЕО, HRD, HR-фахівців, лідерів бізнесу, представників муніципального та державного секторів.
Серед учасників ― проректор з навчальної роботи та розвитку студентського потенціалу Національного університету «Львівська політехніка» Микола Логойда, начальник відділу навчання і розвитку персоналу Надія Любомудрова, доценти кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Інституту економіки і менеджменту Роксолана Винничук і Галина Бойківська,.
LVIV HR FORUM 2025 став платформою для діалогу про стійкість та розвиток людського потенціалу. Серед ключових тем, які обговорювали учасники:
- як Хартія зміцнює людський капітал сьогодні: розблокування стійкості;
- чи може культура бути основою стійкості міст;
- навчання й розвиток талантів у час невизначеності;
- створення людиноцентричної та інклюзивної екосистеми в регіонах;
- як лідерство формує довіру, дію і витривалість команди;
- переосмислення wellbeing у сучасних умовах.
Особливу увагу приділили підписанню Хартії стійкості людського капіталу ― комплексної системи, спрямованої на створення стійкого, інклюзивного та сталого ринку праці в Україні.
У межах форуму проректор з навчальної роботи та розвитку студентського потенціалу Національного університету «Львівська політехніка» Микола Логойда взяв участь у дискусії «Що важливіше у навчанні та розвитку талантів», де поділився досвідом університету щодо сучасних підходів до розвитку студентського потенціалу.
― Студентський потенціал ― це знання, навички, практичні вміння, компетентності, які дають змогу рухатися до успіху, ― наголосив проректор. Сьогодні університети застосовують різні підходи до розвитку здібностей студентів, залежно від їхнього типу ― освітнього, дослідницького чи прогромадського. Одним із найефективніших підходів є проєктно-орієнтоване навчання, що передбачає командну роботу над реальними завданнями. Такий формат допомагає молоді знайти своє місце в команді, розвивати навички комунікації, лідерства й критичного мислення. Ми маємо успішний досвід цифровізації громад, де студентські команди на волонтерських засадах реалізовували важливі проєкти. Це вчить працювати разом і відчувати відповідальність перед суспільством, ― зазначив Микола Логойда.
Ще один прогресивний напрям ― програми тьюторства та менторства, коли старшокурсники, випускники чи викладачі-практики стають наставниками молодших студентів. Такий формат забезпечує індивідуальний супровід і формує середовище довіри, емпатії та співпереживання.
― Це приклад особистісного наставництва, коли успішна людина показує шлях і допомагає іншим розвивати свої сильні сторони. І справді, варто зосереджуватись не на слабкостях, а на посиленні того, у чому ми найкращі, — підкреслив проректор.
Крім цього, популярними залишаються програми стажувань, що дають можливість здобути практичний досвід, а також школи лідерства, де успішні представники бізнесу й влади діляться досвідом із молоддю.
Окремо Микола Логойда звернув увагу на стартап-школи, які стають популярними як в Україні, так і у світі.
― Стартап-школи дають студентам можливість отримати реальний фідбек на свої ідеї, а часто ― і фінансування для їх реалізації. Це створює внутрішню мотивацію, віру у власні сили й стимулює рух уперед. Такі ініціативи особливо ефективні у співпраці з ІТ-бізнесом, адже дозволяють поєднати навчання з практикою, формуючи нове покоління лідерів і підприємців, ― зазначив Микола Михайлович.
Під час дискусії проректор наголосив, що сучасні університети усвідомлюють свою роль у формуванні людського капіталу:
― Це спільнота, у якій ми зростаємо, дбаємо про майбутнє і про особистісний розвиток кожного. Університети навчають і плекують цінності, підтримують громади, формують лідерів.
Микола Логойда також відзначив заклади вищої освіти з Маріуполя та Херсона, які, попри складні обставини, продовжують працювати, розвиватися й бути прикладом стійкості для інших.
― Ці університети мають цінності, бачення й місію. Вони співпереживають і відчувають відповідальність перед своїми громадами, не зупиняються попри все, ― наголосив проректор.
Прикладом ефективної взаємодії освіти та бізнесу стала співпраця Львівської політехніки з компанією E-PAM.
У межах нового проєкту сформували команди студентів за спеціалізаціями ― фронтенд, бекенд, тестування та аналітика. Відбір проходив через особисті інтерв’ю, під час яких оцінювали рівень мотивації студентів. Після цього вони долучилися до реальної роботи в компанії.
― Ми бачимо, що університети та бізнес активно шукають спільні рішення для створення нових моделей взаємодії та підготовки талантів. Це дозволяє не лише розвивати студентів, а й формувати основу для стійкого розвитку країни, ― підсумував Микола Логойда.
