14 жовтня Історико-культурний заповідник «Древній Звенигород» представив проєкт «Міста князів: Звенигород та міська культура середньовічних міст» — інтерактивну виставку, яка триватиме до 31 жовтня та презентуватиме виняткову й цікаву спадщину матеріальної культури, що залишили по собі середньовічні міста на території України. Проєкт реалізовано Громадською організацією «Центр дослідження та збереження культурної спадщини» у партнерстві з Історико-культурним заповідником «Древній Звенигород» за підтримки Українського культурного фонду.
Спогад про минуле
Куратор виставки — доцент кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки Василь Петрик, наукова консультантка — археологиня Наталія Войцещук. Експозицію виставки створено за участю восьми провідних українських інституцій: Історико-культурного заповідника «Древній Звенигород», Національного заповідника «Давній Галич», Державного історико-культурного заповідника в Белзі, Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, Львівського історичного музею, Залозецького краєзнавчого музею, Археологічного музею Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України та Центрального державного історичного архіву України у Львові.
— Виставка побудована як спогад про минуле наших княжих міст. Але не про життя князів, бояр, а про життя міста, — зауважує Василь Петрик. — Ми спробували зібрати такі експонати, щоб показати найяскравіші приклади культури княжих міст, яка загинула у вогні монголо-татарської навали. Це культура щоденного життя, яка ілюструє, що наші предки любили, як вони писали, спілкувалися, торгували. Ця виставка не просто про культуру, не просто про історію Звенигорода та інших наших княжих міст. Це виставка про нас, про те, що ми колись втратили через те, що не змогли відстояти свою землю, і про те, що ми можемо втратити, якщо не відстоїмо її зараз. Дякую колегам із «Древнього Звенигорода» за запрошення та можливість здобути новий досвід.
Виставка базується на комплексних наукових дослідженнях особливостей міської культури княжих часів в Україні й репрезентує спільність традицій та історії різних міст, а також близькість культурного життя українських і європейських міст ХІ–ХІІІ століть. Через унікальні артефакти відвідувачам розповідають про мілітарне й духовне життя, побут і забави, будні та свята давніх містян.
Прикраси, посуд, музичний інструмент, грамоти зі зразками письма майже тисячолітньої давнини — це лише невелика, але найяскравіша частина зібраних у вітринах предметів, як надали зі своїх фондів провідні заповідники та музейні й архівні установи. Виставкові вітрини доповнюють текстова інформація та відеорозповіді, доступні через QR-коди.
Виняткові артефакти
Крім автентичних археологічних знахідок на виставці також представлено 10 копій та реплік виняткових артефактів, які науковці знайшли у Звенигороді і які тепер або втрачені, або розкидані по різних музеях та архівах. Зокрема, до Звенигорода «повернулася» у вигляді копії унікальна берестяна грамота — найстаріший документ архівного фонду України. Її знайшли археологи в 1989 році під час розкопок середньовічної вулиці у Звенигороді.
Артефакт можна назвати й першим юридичним документом. Це лист-претензія XII століття з вимогою повернути борг, який написала на березовій корі вдова купця Говенова з Перемишля міщанинові Звенигорода Нежничу. Знахідка свідчить про те, що на Русі вміла писати не тільки еліта.
— Грамота дає нам зразок мови й письма майже тисячолітньої давнини, а також чимало розповідає про торгівлю та суспільні відносини того часу, — наголосила директорка заповідника Мар’яна Гой.
Серед експонатів виставки — ще один артефакт: реставраторам вдалося відтворити давню дощечку для письма. Колись її знайшли археологи, але збереглася вона лише в детальних описах і рисунках. Тепер відчитати її може спробувати кожен відвідувач заповідника.
— Ця дубова дощечка згадується у звітах археологів радянського часу, але вона втрачена, — каже археологиня, наукова консультантка проєкту та перша директорка заповідника Наталія Войцещук. — Збереглися лише фотографії, описи та рисунки. За ними й відтворили копію. На цій дощечці дитина в школі вчилася писати літери. А коли мала більше часу, то скраю намалювала чоловічка.
Про грамотність наших предків свідчать і численні стилоси, печатки й застібки до книжок, знайдені в межах давнього міста, а також амфори та прясла з написами.
Завдяки особливостям болотистих ґрунтів Звенигорода в них добре збереглося дерево. Тому нині в музеї можуть показати не лише будівельні елементи чи деревʼяні водогони, а й тисячолітні настільні ігри та музичні інструменти. Цікавою знахідкою є розграфлена дошка для гри у «млин», яка розвиває логіку.
Музичний інструмент гуслі відомий на території Східної та Центральної Європи. У межах України це єдиний знайдений екземпляр. Він оздоблений гарним плетінковим орнаментом з дірочками для струн.
Символ нашої боротьби
Атмосферу життя та героїчну історію середньовічного Звенигорода допоможе пізнати й відчути спеціально створений відеомапінг.
— Спочатку була ідея цю діораму просто оживити, як битву, — пояснює Василь Петрик. — Потім була ідея показати на діорамі історію міста. Коли ми почали це робити, то зрозуміли, що насправді ця битва є центральною частиною не смерті міста, а його героїчної оборони. І вона є символом нашої боротьби. Що дуже важливо, цей мапінг допомагали робити фахівці, які зараз на фронті. Вони там це робили. Ця ідея, цей текст, композиція, зображення, сюжет не просто зроблені на науковій основі, вони пройшли через серце та душу тих людей, які обороняють Україну. І мені здається, що це дуже важливо й символічно.
А краще вивчити експозицію музею можна буде завдяки новому квесту та масштабній ілюстрованій мапі середньовічної Європи.
— Це спеціальний квест для індивідуальних відвідувачів, — розповідає Мирослава Іваник, наукова співробітниця заповідника «Древній Звенигород». — Ми б хотіли, щоб вони максимально багато дізналися з нашої експозиції про історію Звенигорода, про середньовіччя та ці міста, тому й розробили цей квест на одинадцять запитань. Маленьким провідничком для його учасників стане Домовичок, зображення якого розклеєні у просторі музею та слугують своєрідними підказками.
Усі відповіді на запитання квесту учасники мають вписати у спеціальний кросворд. Якщо все зібрано правильно, вони зможуть відгадати кодове слово та сказати його на рецепції, де на них чекатиме сюрприз. Тож ця пізнавальна гра стане чудовою нагодою для батьків і дітей разом провести час у просторі Звенигорода.
— Усе, що формувалося тут, на українському Прикарпатті, було повернуте обличчям до Європи: камʼяні муровані церкви, архітектура, династичні й торговельні звʼязки. Ми завжди стояли на форпості Європи. Про це зараз розповідають наші памʼятки та спадщина, — запевнила Наталія Войцещук.
Формує відчуття тяглості
В урочистій церемонії відкриття виставки також взяла участь завідувачка Музею історії Львівської політехніки Тетяна Диба.
— Проєкт «Міста князів: Звенигород та міська культура середньовічних міст» — чудовий приклад того, як сучасний підхід може оживити музейний простір і залучити нову аудиторію. Інтерактивність та цікаві експозиційні рішення допомагають розширити коло відвідувачів, зокрема молоді, і пробуджують інтерес до історії. Одразу помітно, що експозиція базується на ґрунтовних наукових дослідженнях княжих часів в Україні, — зазначила Тетяна Диба.
— Виставка у «Древньому Звенигороді» не лише показує багатство археологічної спадщини, а й робить її близькою та зрозумілою для відвідувачів будь-якого віку, — констатувала директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації й випускниця Львівської політехніки (магістр архітектури та планування міст) Олена Василько і додала: — Ми пишаємося тим, що українські науковці, музейники й культурні інституції спільно створюють такі проєкти, які формують відчуття тяглості нашої міської культури та надихають на збереження історичної пам’яті.
