3 вересня у Митрополичих Садах, біля Архикатедрального Собору святого Юрія, відбувся молитовний сніданок Національного університету «Львівська політехніка». Цей особливий захід об'єднав представників академічної спільноти, духовенства різних конфесій, владних структур та громадськості у спільній молитві за Україну та її захисників.
Урочистості розпочалися виконанням Державного Гімну України у супроводі Народного чоловічого хору «Орфей» Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки, після чого присутні вшанували пам'ять загиблих захисників хвилиною мовчання.
Ректорка університету Наталія Шаховська подякувала за благословення та висловила вдячність військовим за можливість проводити такі заходи в мирних умовах.
— Насправді церква, незалежно від конфесії, і освіта мають одну спільну мету – пізнання: Бога, оточуючого світу, пізнання себе і відчуття себе в цьому світі. Тому такі спільні заходи є надзвичайно важливими для виховання нового покоління, щоб воно мало наснагу, сили і бажання не зупинятися ні на мить і далі боротися за Україну. Для перемоги нам потрібно мати восокоосвічених, мотивованих, патріотично вихованих і духовних студентів, — сказала Наталія Шаховська.
Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії, владика Володимир Груца, звернувся до присутніх з особливим благословенням на новий навчальний рік:
― Нехай Господь Бог благословить ваші голови, щоб мріяли, думали; нехай благословить серця, щоб любили; нехай благословить очі, щоб були добрими, прозорими вікнами у світ, розпізнавали ближнього; нехай благословить вуха, щоб були вразливими на потреби інших людей; нехай благословить руки, щоб дарували обійми, ніжний дотик; нехай благословить ноги, щоб ходили праведними стежками.
Представник Митрополита Львівського Макарія від Української Православної Церкви звернувся з проникливою молитвою за державу та її захисників:
― Господи Ісусе Христе, спасителю наш, щиро благаємо тебе за увесь світ, за нашу Україну, правлячу владу, українських військових та військових інших країн, які обороняють нашу землю, за тих, що віддали своє життя у захисті своєї Батьківщини, а також усіх громадян України ― чоловіків, жінок та дітей, які загинули в цій війні.
Духовний пастир Вірменського кафедрального собору Успіння Богородиці, отець Карапет Гарібян, підкреслив символічність зустрічі науки та церкви:
― Дуже символічною є ця зустріч академії і церкви. Помолімося, щоб Господь дійсно дав світлий розум нашим учням, благословив нашу державу, щоб люди вільно жили, вчилися, шукали Бога і хвалили Його.
Заступник голови Львівської військової адміністрації Іван Собко наголосив на важливості згуртованості в складні часи:
― Дуже добре, що ми настільки приділяємо увагу подяці Господу Богу, бо кажуть, що віра помирає в останню... Тож, ми стоїмо тільки через те, що єдині. Не дай, Господи Боже, щоб нас всередині хтось усе ж таки розділив, ― це буде трагедія, і це буде неповоротно.
Представник Львівської обласної ради Ярослав Ганусяк підкреслив особливу місію університету в об'єднанні різних середовищ.
Найбільш зворушливою частиною заходу став виступ студента-ветерана, добровольця 2022 року, Олексія Гирі:
― Кожен день на фронті — це боротьба за виживання. Там — багато страху, болю та невизначеності. Та щодня я молився і вірив, що повернуся додому, щоби жити, навчатися і творити. Сьогодні я стою перед вами, і це — найбільша милість Господня. Я щиро вдячний Богу, що Він зберіг мене і дозволив реалізовувати себе в цивільному житті. Моє повернення до навчання було нелегким. Після років служби, академічна різниця, адаптація до студентського життя, психологічні виклики... Все це могло б стати нездоланною перешкодою, якби не одна велика підтримка. І ця підтримка — це Центр ветеранського розвитку Львівської політехніки. Я безмежно вдячний нашому університету за створення та підтримку цього Центру. Тут я отримав не лише допомогу з академічними питаннями та працевлаштуванням. Я отримав дружнє плече, з яким можна було просто випити кави та поговорити. Ці розмови, які можуть здаватися елементарними, насправді були для мене надзвичайно важливими для підтримки мого ментального здоров’я. Тут я знайшов не просто однодумців, а справжніх провідників. Людей, які розуміють мій досвід і допомагають мені інтегруватися в університетське життя. Завдяки Центру, я беру участь в освітніх та просвітницьких заходах, які розширюють мої горизонти. Для мене велике щастя, що Львівська політехніка – це не лише потужний освітній заклад, а й місце, де цінують і підтримують своїх Захисників та Захисниць. Я вірю, що наша спільна праця та віра допоможуть нам вистояти і збудувати сильне, незалежне майбутнє.
Студент-переселенець із Краматорська Родіон Окішев висловив свою віру в перемогу:
― Я вірю, що все в нас буде добре, що Україна здобуде перемогу, що всі, хто загинув, ті, хто зараз воюють, їхні родичі ― вони витратили свій час, своє життя не даремно. Я вірю, що ми побудуємо наше майбутнє ― наше суспільство, побудоване у справедливості та мирі.
Міський голова Львова Андрій Садовий, згадуючи про ранкові обстріли та роботу сил ППО, підкреслив мудрість розпочинати навчальний рік з молитви:
― Це мудро ― починати цей навчальний рік з молитви... Адже, коли є складно, ми завжди згадуємо про Бога. Без молитви, без цієї Божої підтримки нічого в житті досягнути неможливо.
Офіційну частину заходу урізноманітнив виступ молодіжного гурту KVINTY, який створив особливу атмосферу єдності та духовності. Музичний супровід став органічною частиною молитовного сніданку, поєднавши сучасні культурні традиції з духовними цінностями.
На завершення усі присутні виконали Духовний гімн «Боже Великий, Єдиний» у супроводі Народного чоловічого хору «Орфей». Цей момент символічно об'єднав усіх присутніх у спільній молитві та засвідчив єдність різних поколінь і середовищ української спільноти.
