У національному університеті «Львівська політехніка» відкрили нову лабораторію штучного інтелекту (AI Lab), створену компанією SoftServe на базі кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Простір стане осередком інновацій, досліджень та практичної підготовки майбутніх фахівців у сфері ШІ.
― Надзвичайно важливо давати нашій молоді можливість навчатися в сучасних лабораторіях. Ми бачимо, що щороку значна частина нашого потенціалу, майбутнє нації, виїжджає за кордон. Саме тому наявність лабораторій, де студенти можуть не лише вчитися, а й проводити час поза парами, розвиватися та творити, є критично важливою. Коли аудиторія виглядає не як лікарня, а як яскравий, добре обладнаний простір, тут завжди приємно перебувати й працювати. Щиро дякую нашому стратегічному партнеру ― ІТ компанії SoftServe, підтримці міста та області, а також усій команді, яка доклала зусиль до реалізації цього проєкту, ― наголосила під час офіційного відкриття ректорка Наталія Шаховська.
Про важливість цієї події говорили й представники влади ― перший заступник міського голови з економічного розвитку Андрій Москаленко та директор Департамент освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації Олег Паска.
― Відкриття лабораторії штучного інтелекту у Львівській політехніці — ще один крок у розвитку якісної технічної освіти й нашого стратегічного партнерства з університетом. Ми переконані, що майбутнє інновацій створюється на перетині академічної науки та практики бізнесу. Спільно ми створюємо середовище, де студенти отримують як фундаментальні знання, так і доступ до новітніх технологій і реальних проєктів, що формують конкурентоспроможних фахівців для індустрії, — Ольга Доля, керівниця освітніх партнерств в Україні у SoftServe.
AI Lab функціонуватиме як хаб для студентських, дослідницьких і партнерських проєктів. Тут майбутні фахівці отримуватимуть практичний досвід створення рішень на основі штучного інтелекту — від ідеї до запуску.
― Для SoftServe розвиток штучного інтелекту ― один із стратегічних напрямів. ШІ вже змінює те, як ми працюємо, ― і так само трансформує освітній процес. SoftServe близько співпрацює з кафедрою штучного інтелекту Львівської політехніки й раді розвивати нашу співпрацю далі. Переконані, що саме у партнерстві бізнесу та університетів народжуються рішення, здатні формувати майбутнє, ― ділиться Анастасія Фролова, очільниця SoftServe в Україні.
Подію доповнила панельна дискусія «Як ШІ змінює професії: нові виклики та можливості для університетів», під час якої експерти ― ректорка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська, віцепрезидентка та менеджерка представництва SoftServe в Україні Анастасія Фролова, директор департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Олег Паска та заступниця директора департаменту економічного розвитку з питань цифрової трансформації (CDTO) Львівської міської ради обговорили трансформацію ринку праці, появу нових ролей та необхідність адаптації закладів освіти до швидких технологічних змін. Модерувала ― завідувачка кафедри систем штучного інтелекту Наталія Мельникова.
Розпочали дискусію з обговорення результатів дослідження, які засвідчують, що майже 42% компаній уже переформатовують свої процеси та індустрії, імплементуючи штучний інтелект. Як це виглядає з боку бізнесу?
Анастасія Фролова, відповідаючи на питання, зазначила:
― Кілька тижнів тому McKinsey також опублікували свій звіт щодо adoption AI. Попри те, що понад 40% світового бізнесу вже намагаються інтегрувати AI-рішення у свою роботу (думаю, що реальна цифра ще більша), лише близько 6% змогли зробити це якісно. Тобто знайшли правильні оптимізації, досягли реального прискорення процесів, підвищили ефективність. Це дуже невеликий відсоток, і саме тому це хороша новина.
Нам не варто переживати, що ми запізнилися. Останні роки ми живемо в атмосфері постійного інформаційного тиску: AI забере роботу, AI все кардинально змінить. Так, зміни будуть, і це безсумнівно. Але сьогодні ми знаходимося в точці, де можемо або встигнути у «потрібний вагон», або навіть випередити процес завдяки власним інноваційним рішенням.
Також пані Анастасія поділилася інформацією від Світового економічного форуму, який зазначив, що до 2030 року близько 90 мільйонів робочих місць буде скорочено через автоматизацію та впровадження AI. Водночас буде створено приблизно 170 мільйонів нових робочих місць.
― Питання в тому, де саме ми хочемо себе бачити: серед тих, хто втрачає можливості, чи серед тих, для кого ці можливості створюються. Тому потрібно ставитися до змін із холодним розумом. У вас є нові лабораторії, нові інструменти, де ви можете випробувати себе в актуальних навичках. Але не варто забувати, що технічні навички — не єдині, які будуть потрібні.
Експертка підкреслила workforce-звіти сходяться на тому, що дедалі важливішими стають комунікаційні навички, навички співпраці, взаємодії, так звані soft skills. Машини можуть взяти на себе величезні обсяги рутинної роботи, але люди мають домовлятися між собою, ухвалювати рішення і відповідально застосовувати результати роботи цих машин. Людська складова залишається критично важливою.
Наталія Шаховська спрямувала розмову до змін, які відбуваються в університет.
― Спеціальності й кваліфікації також трансформуються. Деякі професії потребують навіть зміни назви. Для студентів ключовим є розуміння, як правильно використовувати штучний інтелект ― де він допомагає, а де потрібно мислити і працювати самостійно.
Для ІТ-спеціальностей це особливо складно. Так, ми можемо говорити про no-code або low-code рішення, але для того, щоб виправити те, що згенерував AI, хтось має вміти писати код. Щоб стати архітектором рішень, потрібно пройти шлях знизу і мати фундаментальні знання.
Для інших спеціальностей ситуація дещо простіша, бо їх ключовим завданням є вміння користуватися інструментами та критично мислити. Будь-який AI ― це інструмент. Потрібно розуміти, що він видає, і перевіряти результат.
Саме тому було важливо створювати українські мовні моделі — не для конкуренції моделей як таких, а для контролю якості даних, для усунення токсичних та викривлених джерел.
Олег Паска запропонував поговорити про виклики для освіти, особливо середньої та шкільної.
― Майже всі з нас у дитинстві щось робили руками: ліпили, вирізали, малювали. Чи можна це замінити штучним інтелектом? І як це вплине на розвиток дітей?
Відсутність дрібної моторики негативно впливає на розвиток мозку. Без цього неможливий повноцінний когнітивний розвиток. Це перший серйозний виклик. Другий виклик — це роль батьків. Дуже часто можна побачити, як дітям дають телефони чи планшети замість живої взаємодії. Штучний інтелект, поряд із позитивом, створює й нові загрози.
Олег Володимирович виокремив також і глобальний інформаційний виклик:
― Якщо подивитися на історію розвитку людства — від появи письма до миттєвого передавання інформації сьогодні — ми бачимо, що технології завжди змінювали суспільство. Штучний інтелект здатен фантастично впливати на події у світі та на долі цілих спільнот.
Третій виклик — ціннісний. Це питання академічної доброчесності. Наскільки ми здатні залишатися чесними у навчанні та дослідженнях? Рівень академічної доброчесності сьогодні деградує, і штучний інтелект може або поглибити цю проблему, або змусити нас переосмислити підходи до освіти.
Ще один серйозний виклик, на якому зосередив увагу Олег Паска, — консервативність освітньої системи.
― Впровадження змін відбувається дуже повільно, тоді як технології розвиваються надзвичайно швидко. Готового рецепта немає, але ми змушені відповідати на ці виклики тут і зараз.
Олена Гунько, ділячись власним досвідом, пояснила:
― З боку держави й місцевого самоврядування також відбуваються зміни. З’являються нові ролі: Digital Transformation Officer, Chief AI Officer тощо. Раніше важко було уявити такі посади, а сьогодні вони стають необхідністю.
Державні органи працюють повільніше за бізнес, але їх можна порівняти з великими корпораціями. У таких структурах працюють тисячі людей, і процеси автоматизації є неминучими. Так, певні функції зникатимуть, але з’являтимуться нові ролі та відповідальності.
Ці компетенції мають з’являтися не лише в ІТ-підрозділах, а й у HR, у департаментах нормативної бази, у сфері управління персоналом. Штучний інтелект — це не окремий напрям, це горизонтальна компетенція для всіх.
Тему викликів у бізнесі продовжила Анастасія Фролова:
― З погляду бізнесу, впровадження AI — це стратегічна ініціатива. Відбувається adoption на всіх рівнях: від дослідження потреб клієнтів до переосмислення внутрішніх процесів. Мова йде не лише про автоматизацію, а про трансформацію бізнесу загалом.
Однією з нових ролей стала професія intelligence engineer ― людина з глибоким технічним бекграундом, яка координує роботу команди та AI-інструментів. Це приклад того, як змінюється сама логіка роботи над проєктами.
Наталія Мельникова, продовжуючи дискусію, зазначила:
― У центрі всіх цих змін залишається студент. Когнітивні навички не розвиваються самі по собі. Якщо мозок не тренувати, він деградує. Саме тому роль університету змінюється, а викладач перестає бути лише транслятором знань і стає фасилітатором, який супроводжує процес мислення студента. Штучний інтелект не повинен заміняти мислення. Він має бути інструментом. І тут важливий баланс між швидкістю та змістом, між ефективністю та цінностями.
Наталія Мельникова спрямувала дискусію у напрям роздумів про вплив ШІ на професійний ринок. Вона зауважила, що знайшла такі іронічні, але вже зафіксовані назви професій, як: AI product manager, CRO-інженер, AI ethics specialist, AI compliance officer, далі — AI specialist, AI policy specialist, AI у медичних закладах.
Олена Гунько відповідала, що місто і навіть державні установи теж будуть змінюватися. І це спричинить появу нових посад
— Це вже відбувається. Раніше важко було уявити такі ролі, як Digital Transformation Officer або Chief AI Officer, а сьогодні вони вже є, зокрема в Міністерстві цифрової трансформації. Ці посади з’являються тому, що раніше в структурі органів влади були просто «комп’ютерники» чи програмісти, які поєднували все: від складних завдань до ремонту принтера чи оновлення програмного забезпечення. Зараз це змінюється — в контексті цифрової трансформації, впровадження технологій та безпеки.
Олена роздумувала і над тим, чи частину функцій, які виконують її колеги, замінять технології.
― Думаю, так і це добре. Та, як казала Анастасія і як зазначено у звітах, я переконана, що в таких установах, як наші, з’являтимуться нові професії — зокрема з інженерного погляду. Можливо, вони називатимуться інакше, бо поки ми змінимо всі правила формування штатного розпису, пройде багато часу.
Втім, завдання спеціалістів уже змінюються: вони або збільшуються, або зникають. І це не обов’язково має відбуватися лише в межах нашого підрозділу. Я щиро сподіваюся, що такі компетенції з’являться й у моїх колег — у HR-департаменті, у підрозділах, які формують або перевіряють нормативну базу. Ці компетенції не обов’язково розвивати лише в напрямі IT чи цифрової трансформації. Їх потрібно розвивати всім. І я дуже сподіваюся, що це поступово імплементується в нашу роботу.
Завершилася дискусія питаннями про те, чи вже з’явилися — хоча б частково — нові ролі або посади, пов’язані з цими змінами?
Анастасія Фролова розповіла, що в компанії SoftServe ще два роки тому відкрили власну лабораторію штучного інтелекту. Там досліджують потреби клієнтів у цьому напрямку та поступово розширюємо власні спроможності.
― Сьогодні в лабораторії працює понад 120 спеціалістів, а станом на кілька місяців тому ми мали вже більше десятка успішних комерційних проєктів для клієнтів. Зараз їх, імовірно, вже більше.
Впровадження інструментів штучного інтелекту є однією зі стратегічних ініціатив нашої компанії. Це частина загальної бізнес-стратегії, напрямок, у якому ми рухаємося. У межах цієї стратегії відбувається adoption на всіх рівнях.
Анастасія підкреслила, що досліджуючи трансформацію потреб клієнтів, компанія також формує портфель сервісів і визначаємо, як можуть вирішувати їхні бізнес-болі. Й водночас забезпечують базовий рівень знань про ШІ серед усіх працівників, щоб кожен розумів можливості цих інструментів.
― Автоматизувати окремі процеси сьогодні може практично будь-хто. Та йдеться про переосмислення окремих ділянок бізнесу. Ми не просто робимо процес швидшим чи дешевшим — ми вирішуємо завдання принципово іншим способом. Саме так ми підійшли і до власних процесів.
Результатом такого переосмислення стала поява нової професії, яка з’явилася у нас цього року, — intelligence engineer. Фактично це наслідок переосмислення SDLC та загалом роботи розробницьких команд.
Такий інженер має глибокий технічний бекграунд і виступає диригентом між командою та агентними рішеннями: різними інструментами, моделями, агентами. Він залучає потрібний інструмент у потрібний момент у межах роботи команди. Поява такої ролі може скоротити команду до 50% — не в сенсі фінансових скорочень, а в сенсі ефективності виконання завдань.
Анастасія також зазначила, що компанія SoftServe станом на 2025 рік підготувала вже 40 таких спеціалістів, а наступного року планують подвоїти їхню кількість. Це і є наша відповідь на питання, як трансформується робота команд і як з’являються нові професії.
― Intelligence engineering готують поки що лише всередині компанії, оскільки це наша інтелектуальна власність. Але ми точно не єдині, хто рухається в цьому напрямку. Усі зрілі технологічні бізнеси сьогодні думають, як правильно зайняти цю нішу.
Говорячи про можливості для університету та студентів, експерти підкреслили, що молоді фахівці шукатимуть себе, шукатимуть напрями розвитку, формуватимуть набір компетенцій.
Наталія Мельникова зазначила:
― Ми розуміємо, що підхід до роботи змінюється. Штучний інтелект дозволяє значно економити час: переформатовувати тексти, змінювати акценти, працювати з інформацією швидше. Дослідження показують, що продуктивність команд, які використовують генеративні інструменти, зростає до 148%. Тож виникає ключове питання: якою має бути позиція студента? Як він має розвиватися, якщо частину інтелектуальної роботи бере на себе машина?
Наталія Іванівна також зауважила, що наші когнітивні навички не зникають самі по собі, але якщо ми перестаємо думати, вони атрофуються. Нейронні зв’язки формуються через ітеративний процес мислення, повторення та застосування знань. Університет у цьому контексті трансформується: викладач перестає бути лише транслятором знань і стає фасилітатором навчального процесу.
Відповідаючи на це питання, Наталія Шаховська пояснила:
— Мені дуже відгукнувся досвід поїздки до Сінгапуру. Університети там закупили всі можливі мовні моделі — включно з платними — і створили середовище, в якому студент може використовувати будь-які інструменти.
Але студент не просто генерує реферат. Він подає структуру, аргументи, а інша модель аналізує, чи є це механічною компіляцією, чи справжнім осмисленням.
В Україні часто або забороняють усе, або, навпаки, ігнорують питання розвитку. Сінгапур пішов шляхом контрольованої свободи. Це «міксіч» — використовувати ШІ можна, але відповідально.
Викладач має аналізувати не текст, а процес: які запити ставив студент, як він взаємодіяв із моделлю, як будував логіку.
У межах дискусії зійшлися на думці, що штучний інтелект уже змінив і ще змінюватиме наше життя. Але надзвичайно важливо розуміти його як інструмент, а не як заміну мислення.
Є серйозні ризики: когнітивна деградація, поверхневе знання, втрата здатності мислити комплексно. Тому академічна доброчесність сьогодні стає не менш важливою, ніж технологічна обізнаність.
Класичні академічні, соціальні та міжособистісні навички не відходять на другий план — вони стають ще важливішими. Технології лише ускладнюють середовище, у якому ми живемо.
Олена Гунько додала, що з боку міста є цілковита відкритість до впровадження будь-яких інструментів — за однієї умови, що є розуміння, що це змінить для мешканців.
― Якщо відповідь на питання «навіщо?» є чіткою — ми відкриті до співпраці, зокрема зі студентами. З боку бізнесу ситуація інша: тут значно більше регуляцій, зокрема щодо приватності даних. Ми працюємо лише в захищених середовищах і за ліцензіями, але постійно досліджуємо, як технології можуть розширювати наші можливості.
Учасники дискусії також підкреслили, що посередність легко скопіювати. Але індивідуальність, додана цінність, унікальне мислення — це те, що наразі не може згенерувати жодна модель.
— Ми живемо в середовищі, яке змінюється надзвичайно швидко. Це означає, що освіта має готувати не до однієї професії, а до постійного навчання протягом життя.
Роль фахівця змінюється. Тобто не ШІ замінює людину, а змінюється форма взаємодії між ними. Етичні, відповідальні, складні рішення залишаються сферою відповідальності людини.
Підсумовуючи дискусію, зазначили, що нові професії вже з’являються, ринок праці змінюється, освіта змушена адаптуватися. Але ключовими залишаються академічна доброчесність, критичне мислення, людська відповідальність і здатність навчатися протягом усього життя.
Штучний інтелект — це виклик і водночас можливість. Те, яким буде результат, залежить від того, чи зможемо ми зберегти баланс між технологіями та людяністю.
