Будівля розташована поруч із четвертим корпусом. Як запевняє координаторка проєкту від нашого університету, доцентка кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Марія Руда, це місце тимчасове. Споруду перенесуть на подвір’я між 1, 2 і 4 корпусом і використовуватимуть як лабораторію для студентів, які навчаються за спеціальністю «технології захисту навколишнього середовища».
На території Львівської політехніки цю споруду звели для провадження цілорічних польових випробувань, а згодом вона слугуватиме лабораторією моніторингу кліматичних змін. Студенти на конкретних прикладах вивчатимуть, як функціонує такий компактний будиночок і як технологія його адаптації до навколишнього середовища працює в реальних умовах.
У проєкті передбачено дві кімнати: спальню на дві особи (з місцем для особистих речей, навчання, зокрема для ноутбука, виконання інших завдань) та вітальню, а також кухню, передпокій, ванну, туалет і технічне приміщення, де зберігатимуться сонячний колектор, панель для керування сонячними електростанціями, які стоятимуть у переході між першим і другим корпусами, та сонячні насоси й плитка на випадок потреби використання твердого палива. Невеличка мансарда може слугувати за додаткову мінімальну спальню з матрацом або звичайну низькостельову кімнату.
Сама будівля зведена зі збірних деталей, виготовлених в Естонському університеті наук про життя (Estonian University of Life Sciences), для проведення цілорічних польових випробувань. Процес її будівництва — це окремий предмет польових випробувань, адже тут не користувались електроінструментами, підйомними пристроями чи металевими кріпленнями, а здебільшого гумовим молотком.
Учасники науково-дослідного проєкту «Технологія будівництва автономної швидкомонтованої модульної дерев’яної будівлі з ЧПК-столярними з’єднаннями та її моніторинг у реальних умовах навколишнього середовища»(Construction technology of an autonomous quickly erectedmodular timber building with CNC-carpentry joints and its monitoring in real environmental conditions) — Естонський університет наук про життя (Тарту, Естонія) спільно з львівськими вишами: Національним університетом «Львівська політехніка» та Національним лісотехнічним університетом України.
Відповідно до програми, естонська сторона розробила конструктивно-технічні рішення у співпраці з українськими партнерами й за неповні два тижні звела будівлю. Науковці Лісотехнічного університету попередньо дослідили деревину, що стала єдиним матеріалом для спорудження, а Львівська політехніка надала місце для будови й тепер здійснюватиме всі внутрішні роботи, а після їх завершення провадитиме відповідні дослідження. Будинок зведений за технологією, що враховує адаптацію до зміни клімату, зокрема використання дощової води, сонячної енергії, планування великих вікон, щоб не виникало потреби в штучному освітленні.
Отож Естонський університет наук про життя поділився досвідом адаптації до зміни клімату, а Львівська політехніка має нагоду дослідити будівлю й проаналізувати результати, які рекомендуватиме враховувати під час спорудження аналогічних будинків у регіонах, де внаслідок російських обстрілів зруйновано житло.
— Для Львівської політехніки це мультидисциплінарний проєкт, адже до нього залучені не лише екологи. Тут не менш важлива робота й науковців ще двох кафедр — програмного забезпечення, яку координує асистентка Ельвіра Джумеля, й інтелектуальної мехатроніки та роботики, яку в проєкті представляє професор Тарас Бойко. Ельвіра Джумеля відповідальна за математичне моделювання можливого впливу з боку зовнішнього середовища на конструкції будівлі, а Тарас Бойко — за визначення і встановлення сенсорів та іншого обладнання для досліджень, якими оснащений весь будинок. Саме ці сенсори безперервно зчитуватимуть і передаватимуть інформацію, щоб розуміти, як споруда адаптується до наших природних умов, як вона себе почуватиме, а відповідні параметри могти за потреби скоригувати, — наголошує Марія Руда.
Естонська сторона також має ідею доповнювати такі будиночки вкрай потрібною інфраструктурою — дитсадком, школою, лікарнею — і споруджувати її таким самим методом.
Складовою проєкту стали установчі семінари, написання наукових статей, дослідження на цю тематику. Це перша будівля в Україні саме за такою технологією. Позаяк вона ще не мала практичного застосування, після відповідних апробацій її можна буде рекомендувати до впровадження в регіонах, що зазнали тотальних руйнувань житла внаслідок дій російського агресора. Фінансування здійснив Estonian Environmental Investment Centre, який опікується екологічними проєктами й ініціативами, зокрема екологічними дослідницькими програмами на міжнародному рівні.
