Тарас Гельжинський був уродженцем маленького села Ставичани, що у Хмельницькій області. Він не зупинився на одній освіті й освоїв дві спеціальності: економіста у Львівському торговельно-економічному університеті й інженера-електрика в Національному університеті «Львівська політехніка».
У роки Антитерористичної операції, коли територіям України загрожували проросійські сепаратисти та російські «добровольці» й розпочиналася війна, наш оборонець без вагань узяв до рук зброю і пішов захищати спокій українських громадян.
Лихо з новою силою вибухнуло 24 лютого 2022 року. Тарас і цього разу не залишився осторонь — як тільки почалося повномасштабне вторгнення, став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому, Запорізькому, Південно-Слобожанському та Сіверському напрямках у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних сил України.
У день Конституції, заради якої поклав душу й тіло, Тарас Гельжинський символічно був похований на Личаківському цвинтарі серед своїх побратимів.
Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.