4 листопада 2025 року в рамках реалізації проєкту «Глобальне відповідальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога» (EU_LEAD) за підтримки програми Еразмус+ напряму Жан Моне відбулася публічна лекція Олександра Плодистого – українського дипломата, Консула України в Гданську, на тему «Консульська допомога біженцям з України після 24 лютого 2022 року».
На прикладі власного консульського округу лектор розкрив два блоки питань:
- Як Республіка Польща допомагала/допомагає українцям в Польщі з лютого 2022 року?
- Як Республіка Польща допомагала/допомагає українцям в Україні з лютого 2022 року?
На початку повномасштабного вторгнення РП оперативно прийняла три закони для допомоги українцям, як-от:
- Про доступ до ринку праці;
- Про доступ до медичних послуг;
- Про компенсаційні послуги (для дітей, оренди жила тощо).
До надання допомоги українцям активно доучилися не тільки представники польської влади, суспільства, польського бізнесу, а й українці, які мешкали в Гданську ще до війни. Така підтримка, підкреслив Консул, безпрецедентна, вона заклала фундамент для сьогоднішнього українсько-польського співробітництва. Того часу вона мала різний вимір:
- політична підтримка України на міжнародній арені польською політичною елітою;
- допомога у безоплатному наданні житла для українських біженців, адже лише до Гданська прибуло 60 тисяч українців, коли населення міста складало 450 тисяч;
- прихисток для українських дітей-сиріт (близько тисячі дітей з Київщини, Запоріжжя та інших міст України прибули до цього Поморського воєводства); до Перемишля курсував потяг, щоб безоплатно привезти українських біженців до Гданська з кваліфікованим україномовним персоналом (психологами, соціальними працівниками тощо);
- надання польським суспільством гуманітарної допомоги тощо.
Так, у Гданську було створено гуманітарний хаб, який допомагав українцям знайти житло, роботу, їжу, отримати юридичну консультацію тощо. Гуманітарну допомогу скеровували й до України, зокрема медичні та пожежні автомобілі, обладнання для відновлення енергетичної системи, що є критично важливим для безпеки населення в часи російської агресії.
Особливу роль у ті надскладні місяці відіграло Консульство України у Гданську, яке, за словами Олександра Плодистого, шукало нестандартних рішень для нестандартних проблем. З ініціативи працівників установи було створено пункт допомоги, зокрема гуманітарної. До підтримки українців долучилися й представництва міжнародних організацій у Польщі, головно ЮНІСЕФ, USAID.
Було реалізовано чимало інтеграційних проєктів:
- із дитячого дозвілля;
- безоплатного юридичного супроводу;
- допомоги з навчання;
- «Вузлики перемоги»;
- численні акції на підтримку військовополонених;
- відкриття топонімів на честь солідарності та підтримки України (наприклад, у Гдині з’явилася Площа вільної України) тощо.
Нині влада Гданську працює над проєктом відбудови повоєнного Маріуполя.
Також Консул зупинився й на проблемах гуманітарної співпраці на сьогоднішній день, що значною мірою пов’язано зі зміною суспільних настроїв в Польщі щодо українських біженців. Причинами того є і втома від війни, вичерпання ресурсів тощо. Однак надання допомоги триває, хоча в дещо меншому форматі, бо основна мета таких кроків – виведення українських біженців на рівень самодостатності. До певної міри Польщі це вдається. Проте Олександр Плодистий переконаний: українсько-польські відносини приречені бути кращими, бо це в інтересах обох народів.
Загалом участь у заході взяло понад 70 студентів та викладачів, які на завершення лекції долучилися до цікавої дискусії. Команда проєкту EU_LEAD висловлює вдячність усім учасникам за обмін думками, а також Центру тьюторства та менторства – за професійну кооперацію в проєктній діяльності.
Зустріч відбулася у студентському просторі L.I.S. (Learning Inspiring Space) – сучасній локації для навчання, спілкування та розвитку молоді й академічної спільноти, яку відкрили завдяки підтримці Джейкоба Дальхоффа, генерального директора MatchOffice Україна, та компанії Service Ukraine LLC.
З докладнішою інформацією про EU_LEAD можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.
