18 жовтня у Львівській політехніці відкрили банерну виставку, присвячену 35-й річниці Революції на граніті — однієї з ключових подій українського студентського руху ХХ століття.
Виставка нагадує про студентський протест 2-17 жовтня 1990 року, який став першою масовою ненасильницькою акцією в радянській Україні та передвісником здобуття незалежності. Студенти з Києва, Львова, Харкова, Івано-Франківська та інших міст оголосили голодування на Жовтневій площі (сучасний Майдан Незалежності), вимагаючи дострокових парламентських виборів, відставки уряду та відмови від нового Союзного договору, який посилював централізацію в срср.
Привітав організаторів та учасників події проректор з інституційного розвитку Роман Корж, підкресливши роль студентів Львівської політехніки у цих подіях:
― Тоді, на початку 90-х, нам лише здавалося, що ми мріємо про незалежність. Сьогодні ми її творимо — на фронті, в науці, в освіті, у волонтерстві. Пам’ять про тих, хто піднявся першим, — це не лише історія, а й наш моральний обов’язок перед наступними поколіннями. Кожне покоління має свої виклики, але незмінними залишаються любов до України і відповідальність за її майбутнє.
Завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки Іван Хома розповів про історичний контекст і ключові етапи акції:
― 16 липня 1990 року було проголошено декларацію про державний суверенітет, та вона залишалася декларацією без практичної реалізації. Студенти побачили, що парламент не поспішає виконувати свої наміри, і вирішили діяти. У вересні 1990 року зняли пам’ятник леніну — це символ початку змін. Студенти стали тією силою, яка змусила владу рахуватися з народом. Понад 150 студентів, серед яких були й львівські політехніки, сиділи на площі день і ніч, демонструючи рішучість і готовність до боротьби за незалежність. Акція привернула увагу суспільства й медіа і змусила Верховну Раду почати діалог із громадськістю.
Іван Хома підкреслив, що Революція на граніті стала передумовою проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року:
― Ця подія показала силу громадянського суспільства і віру молоді у власну державу. Студенти Львівської політехніки були серед тих, хто розпочав цей потужний порив молоді, і їхня сміливість сьогодні надихає нові покоління.
Серед присутніх був Андрій Салюк, тодішній голова Студентського братства Львівської політехніки, та активна учасниця революції Ірина Семенко-Мамчур.
Андрій Салюк поділився спогадами:
― Зараз особливо для мене важливо, що це відбувається у Львівській політехніці ― місці, де ми, тодішні студенти, це все задумали і готували ці акції, об’єднувалися. 2 жовтня, коли ми водили на Майдан, було тоді 112 осіб, із них зі Львова ― 80, серед яких 50 ― з Львівської політехніки. Це демонструє, якою силою в усі часи був наш університет. Щоб розповісти все, що тоді відбувалося, потрібно 15 днів. Бо щодня відбувалися різні розмови, зустрічі з головними людьми і висловлювали нам підтримку. Пригадую, як Ліна Костенко прийшла до нас і обняла. Це було тоді надзвичайно. Таких зустрічей були тисячі. Один журналіст якось зазначив, що студентське голодування було гранітним фундаментом для незалежності України. Нас тоді було трохи більше сотні, але сила віри і єдності була безмежною. Ми усвідомлювали, що робимо свій крок у довгій дорозі до незалежності. І цей крок ми мусили зробити.
Особливо зворушливим доповненням події стали відеозвернення від учасників Революції на граніті, які зараз воюють на фронті ― Тараса Семущака, Сашка Дащенка, Андрія Рожнятовського,
Ірина Семенко-Мамчур звернулася до студентів:
― Коли живеш в країні, де триває війна, то гостріше відчуваєш, наскільки важливою є жертва, яку щоденно приносять наші хлопці та дівчата. Вивчайте історію своєї держави, пам’ятайте про тих, хто почав шлях свободи, і продовжуйте його.
Захід супроводжувався музичним виступом Андрія Хавунки, який виконав патріотичні пісні, присвячені студентському руху та боротьбі за незалежність України. Його пісні створили атмосферу пам’яті і національної єдності, додавши заходу емоційної ваги:
― Музика допомагає відчути дух того часу і зрозуміти, наскільки важливо берегти історичну пам’ять. Свої пісні я присвячую своїм побратимам, які полягли в цій війні, — зазначив Андрій Хавунка.
Учасник Революції на граніті, директор Видавництва Львівської політехніки Іван Паров᾽як акцентував на значенні студентського руху для державотворчих процесів:
― Революція на граніті була початком великої дороги до незалежної України. Студенти показали, що навіть невелика, але рішуча група людей здатна змінити історію. Вони відіграли вирішальну роль у формуванні свідомості суспільства та підготовці ґрунту для проголошення незалежності.
Він також підкреслив героїзм студентів Львівської політехніки:
― Сміливість і рішучість молоді, яка сиділа на площі, стали символом сили громадянського суспільства і надихають сучасні покоління на активну громадянську позицію.
Виставка у Львівській політехніці стала символом студентської відваги, громадянської відповідальності та любові до України. Вона нагадує, що навіть невелика група рішучих людей здатна змінити хід історії, а пам’ять про них об’єднує покоління:
― Ця акція була початком великої дороги до вільної України. Сьогодні ми згадуємо тих, хто почав шлях свободи, і дякуємо тим, хто його продовжував, — підсумував модератор, керівник Центру промоцій Львівської політезхніки Андрій Павлишин.
