Упродовж другого дня семінару в Національному університеті «Львівська політехніка» активно обговорювали організаційно-економічні та кадрово-майнові аспекти діяльності закладів освіти.
Сьогоднішня програма розпочалася з доповідей, присвячених майновим питанням і оренді державного майна. Далі директорка Департаменту методології казначейського обслуговування, бухгалтерського обліку, звітності та розвитку Казначейства Христина Харпола докладно розповіла про казначейське обслуговування, бухгалтерський облік і звітність, застосування кодів економічної класифікації видатків та останні зміни до відповідних інструкцій.
На початку своєї доповіді Христина Харпола наголосила, що в умовах воєнного стану повноваження Казначейства та його територіальних органів здійснюються з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів № 590, тобто казначейське обслуговування проводиться в загальному порядку, але з визначеними особливостями, органи Казначейства працюють безперервно, включно з вихідними та святковими днями, платежі здійснюються з урахуванням черговості, визначеної пунктом 19 Постанови.
— Ще однією особливістю є погодження видатків розпорядників у населених пунктах, де органи влади не здійснюють своїх повноважень у повному обсязі. Такі платежі проводяться лише після погодження з обласною військовою адміністрацією. Детально хочу зупинитися на застосуванні Інструкції № 333, якою керуються як органи Казначейства у здійсненні своїх контрольних повноважень, так і розпорядники-одержувачі під час планування та подання платежів і реєстрації зобов’язань. У зв’язку з численними зверненнями щодо придбання оргтехніки, комп’ютерної техніки, кондиціонерів, холодильників, телевізорів та інших малоцінних необоротних активів, а також питної води, Міністерством фінансів внесено зміни Наказом № 324 від 26.06.2025 (чинний з 15.08.2025). Основні зміни — КЕК 2210 (поточні видатки): доповнено напрямом придбання комплектуючих до комп’ютерної техніки (системні блоки, монітори, пристрої введення даних, периферійне обладнання); КЕК 2230: дозволено придбання питної води для забезпечення харчування відповідно до законодавства; КЕК 2240: доповнено оплатою послуг медіації; КЕК 3110 (капітальні видатки): розширено перелік — тепер включає придбання периферійного обладнання комп’ютера та тимчасових споруд (мобільних, збірно-розбірних, контейнерних, блочно-модульних систем, у тому числі котельнь). Крім того, главу 1 Інструкції № 333 доповнено нормою, в якій ідеться, що за правильність віднесення видатків до поточних або капітальних відповідає розпорядник-одержувач. Таким чином, останні зміни до Інструкції № 333 та Наказу Мінфіну № 309 спрямовані на уточнення порядку застосування кодів економічної класифікації видатків і підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів, — пояснила Христина Харпола.
Доповідачка також поінформувала учасників семінару, якими документами визначаються методичні засади формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи. За її словами, нововведення спрямовані на підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за забезпечення прозорості у бухгалтерському обліку й фінансовій звітності.
Окремо Христина Василівна зупинилася на змінах до Наказу Міністерства фінансів № 309, який визначає порядок реєстрації бюджетних фінансових зобов’язань, і відповіла на численні запитання учасників як у залі, так і в чаті обговорення.
З доповіддю на тему «Типові зауваження Рахункової палати» виступив державний аудитор IV рангу Департаменту контролю (аудиту) гуманітарної та соціальної сфери Юрій Погорелов.
— Мені двічі приємно бути сьогодні тут. По-перше, моє професійне життя пов’язане не лише з державним аудитом. До роботи в Рахунковій палаті я 15 років — у закладах вищої освіти і всі реалії університетського сектору, зокрема й фінансові виклики, дуже добре знаю з практики. А по-друге, вже багато років підтримую професійний діалог із Львівською політехнікою як спікер на науково-практичних конференціях і як опонент під час захисту дисертацій на здобуття ступеня кандидата або доктора економічних наук, — зауважив Юрій Сергійович.
У своїй доповіді він зосередився на двох ключових аспектах: типових труднощах у сфері фінансової звітності, які Рахункова палата ідентифікує під час аудиту гуманітарної сфери і які є повністю релевантними саме для закладів вищої освіти, та на стратегічному фокусі Рахункової палати на секторі освіти у 2025–2026 роках. Юрій Погорелов наголосив на поширених помилках у фінансовій звітності гуманітарної сфери, окреслив стратегічне бачення Рахункової палати щодо забезпечення фінансової прозорості в освітянському секторі, поділився практичними порадами для запобігання помилкам і повідомив про заплановані на 2026 рік контрольні заходи в галузі вищої освіти.
