На семінарі-практикумі «Планування та фінансування, облік і звітність, кадри і зарплата, майнові відносини у закладах вищої освіти», який відбувся у Львівській політехніці 4–6 грудня, зокрема, була представлена доповідь «Практики надання та оформлення платних послуг у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського». Доповідач — перший проректор КПІ, доктор технічних наук, професор Михайло Безуглий — поділився досвідом свого університету в наданні платних послуг, проаналізував певні неузгодженості в нормативних документах і навів приклади їх подолання.
Закон унеможливив усе
— Звісно, всі ми хотіли б мати можливість не тільки працювати, а й заробляти, — зауважив професор. — Але освітня галузь залишається однією з найбільш зарегульованих у сучасній економіці України. Тому, коли хочемо надавати платні послуги у межах закладів освіти, завжди виникають певні проблеми. Численні перевірки — як внутрішні, так і зовнішні державних контролюючих органів — показують, що в оформленні платних послуг є неврегульованості, які варто усунути.
23 червня 2010 року Міністерства освіти і науки, економіки та фінансів видали спільний наказ № 736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами», яким затверджено перелік платних послуг, що можуть надавати заклади освіти. Тобто така можливість була чітко прописана.
Ці послуги, що було дуже важливим на той час, мали бути офіційно оприлюднені. Адже всі ми пам’ятаємо ту ситуацію: були і орендарі, і отримувачі послуг, але потрапити до закладу освіти з конкурентною пропозицією було проблематично. Тому законодавець передбачив обов’язкове оприлюднення таких послуг та їх вартості, щоб посилити конкуренцію на ринку. При цьому вартість послуг формується на основі економічно обґрунтованих чинників, а отримані від надання послуг кошти зараховуються на спеціальний рахунок закладу вищої освіти, що, безперечно, є головним здобутком цієї постанови 15-річної давності.
Але 27 серпня 2010 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 796 («Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності». — І.Г.), яка й нині регламентує нашу діяльність. Її багато разів змінювали, критикували, але з іншого боку — звеличували до небес, оскільки без неї надання послуг було неможливим. Вона передбачала, що заклади освіти мали можливість надавати в короткострокове користування свої приміщення та інші об’єкти. До 2020 року багато закладів таким чином врегульовували використання свого майна та отримували від цього певні кошти.
Однак у 2020 році був ухвалений Закон «Про оренду державного та комунального майна», який практично унеможливив усе це. Єдиним розпорядником приміщень закладів освіти був визнаний Фонд державного майна, який фактично не дозволяє короткострокову оренду за правилами, що відмінні від дії цього закону та інших нормативно-правових актів.
Хочете? Оголошуйте!
Після цього всі почали, мені здається, адаптуватися до цих змін. Адаптація тривала до 2024 року — хоча запитів таких було доволі багато.
Але один із закладів вищої освіти звернувся із запитом: чи може короткострокове користування не вважатися орендою. Відповідь була абсолютно однозначною — як і у випадках із багатьма подібними запитами, які подавав наш університет: будь-яке короткострокове користування є орендою.
Тому, якщо хочете провести турнір із шахів на чотири години, оголошуйте тендер в електронній системі державних закупівель Prozorro. Ми ж усі свідомі люди: ніхто цього не робив здебільшого, і очевидно, що знайшли спосіб не обходити правила, а правильно користуватися іншими можливостями.
Наприклад, пункт четвертий Закону «Про оренду державного та комунального майна» дозволяє закладу вищої освіти проводити групові та індивідуальні заняття з певних видів фізичної культури з використанням матеріально-технічної бази та організовувати відповідні заходи. Але при цьому мають бути обов’язково дотримані вимоги Закону «Про фізичну культуру» щодо організації спортивних заходів.
Крім того, пункт четвертий передбачає можливість організації концертно-видовищних заходів за умови наявності в закладу відповідної матеріально-технічної бази. У КПІ діє Центр культури та мистецтв, що є третім за кількістю посадкових місць майданчиком у Києві.
Для нас це важливо, оскільки там справді проводять багато концертів, які можуть бути організовані та реалізовані. І саме для організації таких заходів, відповідно до пункту шостого, призначений наш об’єкт.
Багатонадійний виняток
У Законі «Про оренду державного та комунального майна» є виняток, який міг би бути прецедентним правом для закладів вищої освіти. Це стаття восьма цього закону (доповідач навів її на слайді: «Цей Закон не поширюється на правовідносини, що виникають при наданні державним або комунальним закладом культури у користування державного та комунального майна, пов’язаного з наданням платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, що не є орендою, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури, а також на відносини користування приватним партнером, концесіонером майном, що належить до складу об’єкта публічно-приватного партнерства, об’єкта концесії, на відносини щодо передачі приватним партнером, концесіонером в оренду частини майна, що належить до складу об’єкта публічно-приватного партнерства, об’єкта концесії, протягом строку дії договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору». — І.Г.).
Це саме про те, що короткострокова оренда, яка вважається орендою, не може застосовуватися до таких об’єктів. Закон зазначає, що до цього винятку належать усі державні та комунальні заклади культури. У таких випадках можна не оголошувати тендерних процедур і не укладати стандартного договору оренди. До цього варіанта ми повернемося наприкінці нашого обговорення.
«Родзинки» університету
Що стосується освітніх платних послуг у КПІ, я спеціально не зупинявся на традиційних освітніх послугах. Проте саме ці додаткові послуги є своєрідними «родзинками», якими користується наш університет завдяки розгалуженій інфраструктурі та потужній матеріально-технічній базі. Її, звісно, хотілося б поліпшувати, підтримувати та оновлювати.
Ми можемо підвищувати кваліфікацію разом з Інститутом спеціального зв’язку та захисту інформації КПІ — це специфічна структура, цивільно-військовий підрозділ університету. Також спільно з Інститутом післядипломної освіти можемо проводити іспити та сертифікаційне тестування з іноземних мов: на факультеті лінгвістики або на базі Україно‑японського центру (у цьому випадку, очевидно, з японської мови).
Як видно (на продемонстрованому доповідачем слайді. — І.Г.), ми можемо реалізовувати навіть такі заходи, як чайні церемонії, ікебана, курс образотворчого мистецтва, тобто платні послуги, які підпадають під певні нормативи Постанови № 796.
Організація науково-технічних та освітньо-наукових заходів є типовою для закладів вищої освіти. Технічні та телекомунікаційні сервіси КПІ, який має власного інтернет-провайдера, закуповують трафік централізовано та можуть пропонувати його орендарям і власним структурним підрозділам як додаткову платну послугу, отримуючи відповідні надходження до спеціального фонду.
Це стосується й видавництв. Львівська політехніка є гарним прикладом розвитку видавничої бази. У КПІ також є власне видавництво, яке може надавати певні послуги. Це технічне забезпечення під час реалізації заходів і проєктів. Якщо ми є орендарями, можемо надавати всю наявну матеріально-технічну базу разом з оснащенням: мікрофонами, проєкторами тощо.
Єдине, на що тут варто звернути увагу, — це транспортно-логістичні послуги. Багато закладів освіти мають власний автотранспортний парк, який може включати автобуси, легкові автомобілі та інше важке рухоме майно. На цьому також можна отримувати доходи, і КПІ активно використовує цю можливість.
У нашому університеті є також іміджевий центр KPI4U. Практично всі заклади освіти мають певну історико-культурну чи архітектурну привабливість або є містоутворюючими об’єктами, куди стікається населення та громада. Зокрема, ми дозволяємо проводити на території університету весілля або здійснювати весільні зйомки, якщо клієнтів цікавить лише наша локація. Це також є платною послугою.
Смарт-укриття — центр коворкінгу
Окремо хочу поговорити про бібліотеку, бо деякі приклади потребують детальнішого пояснення. Чому обрана саме бібліотека? Тому що не всі заклади вищої, середньої та професійно-технічної освіти мають власні окремі будівлі для бібліотек, у яких можна надавати як безплатні послуги, так і платні.
У нашому університеті півтора року тому був реалізований масштабний проєкт з оснащення смарт-укриття у підвальних приміщеннях бібліотеки, яке стало центром коворкінгу. Очевидно, що для студентів, працівників і викладачів університету він безплатний.
За запитом приміщення може надаватися для платних послуг, зокрема для проведення різноманітних заходів. Можна окремо орендувати його кімнати для форумів, іспитів та інших подій. Для цього потрібно заздалегідь записатися та зарезервувати приміщення. Під час повітряних тривог заходи в ньому можуть продовжуватися, оскільки воно одночасно виконує функцію укриття.
Бюрократія неминуча
Спортивно-оздоровчий комплекс КПІ є одним із найбільших серед закладів при університетах України. Наразі його можливості, на жаль, суттєво обмежені, адже, можливо, ви чули про прильоти неподалік спорткомплексу. Через це наразі немає можливості експлуатувати наш малий басейн, оскільки пошкоджені та вибиті шибки. Проте закладені півтора року тому принципи надання послуг у спортивно-оздоровчому комплексі залишаються актуальними.
Насамперед ми оновили сайт, підготували візуальні матеріали та показали наявні зали й можливості їх використання. Крім того, ми розробили графік доступності залів і локацій, який тепер можна переглянути онлайн. Відповідно, якщо бажаєте скористатися приміщенням, організувати захід або індивідуально відвідати певні секції — можете перевірити доступність конкретної дати та часу. Звичайно, це можливо за умови, що зал не задіяний в освітньому процесі, який є нашим пріоритетом.
Ми розробили прейскурант цін на надання послуг у спортивно-оздоровчому комплексі. Використання цього прейскуранту можливе лише після проходження певної, складної бюрократичної процедури, яку поясню покроково. Після цього абсолютно офіційно подається заявка. Бачите, така бюрократична процедура, але без неї абсолютно ніяк.
Спочатку потрібно підписати з потенційним користувачем наших об’єктів рамковий договір, який фіксує його побажання та наші можливості надати відповідні послуги. Замовник попередньо погоджує з нами час, місце, зал і формат заходу. Після цього подається офіційна заявка. Без цієї бюрократичної процедури обійтися неможливо. Ми повинні підтвердити подану заявку. Адже можливі ситуації, коли на той самий час подають декілька заявок від різних потенційних клієнтів.
Після підтвердження заявки ми виставляємо рахунок. Після його оплати надаємо відповідні послуги. Весь цей процес оформлюється офіційним актом надання послуг.
Ми передбачили таку процедуру, яка, сподіваюся, відома багатьом: акт надсилається поштою на підписання, і якщо протягом визначеного строку не надходить заперечень чи зворотного зв’язку, він вважається підписаним. Відповідні положення закріплені в договорах, які підписує клієнт.
Отже, саме такою приблизно є особливість документального супроводу організації спортивного заходу. Під організацією заходу ми розуміємо залучення певних працівників і служб університету для забезпечення різних його аспектів.
Регламент обов’язковий для всіх
Договір, звісно, може включати кошторис — якщо послуга одноразова і договір не є рамковим. Або ж використовується прейскурант для надання цієї послуги. Обов’язково підписується графік надання послуги з конкретним зазначенням часу, дати та відповідальних осіб, після чого формується відповідна заявка.
Під час організації спортивних заходів, наприклад чемпіонату України з тхеквондо, обов’язково має бути затверджений регламент відповідно до вимог Закону «Про фізичну культуру і спорт». Проведення будь-якого заходу без регламенту неможливе, тому його затвердження є обов’язковою процедурою.
Очевидно, що весь цей процес досить індивідуальний для кожного клієнта. Він потребує залучення інформаційних служб університету, які розробляють відповідні документи.
У цьому процесі беруть участь юридичні служби, планово-фінансовий відділ, а також відповідні відділи та служби спортивно-оздоровчого комплексу, які допомагають у його реалізації. Регламент заходу обов’язково перевіряють юристи та фахівці, які добре розуміються на проведенні заходів різних видів спорту. Оскільки в нас досить широкий набір секцій, ми маємо можливість здійснювати таку експертну оцінку.
З іншого боку, за пів року, протягом якого діяла ця процедура, ми вже напрацювали певний бекграунд документів. Тому далі процес проходить значно простіше: якщо організовується захід зі спорідненого виду спорту або чемпіонат того ж рівня, ми просто використовуємо напрацювання з попередніх місяців.
Секрет успіху — в конкурентоздатності
Трохи розкриємо секрет: навіть у наданні послуг зі спортивних індивідуальних або групових занять чи організації спортивних заходів заклади вищої освіти повинні залишатися конкурентними на ринку. Бути конкурентними означає диференціювати вартість надання цих послуг залежно від певних критеріїв.
У КПІ визначили декілька критеріїв. Очевидно, що вартість використання спортзалу для тренувань без глядачів формується лише з урахуванням прибирання майданчиків і можливих витрат на додаткове опалення чи освітлення. Якщо ж у спортзалі проводяться змагання з глядачами, вартість послуги, природно, буде вищою через необхідність створення відповідних умов для вболівальників.
У нас є можливість частково зонувати зал. Наприклад, можна надати лише одну його половину, залишивши другу для малої групи спортсменів або для видів спорту, де бере участь обмежена кількість учасників. Те саме стосується глядацьких трибун — можна використовувати повністю всі трибуни або лише їхню частину.
Щодо наших великого та малого басейнів, які наразі, на жаль, не працюють, ми вирішили підійти до питання індивідуальних занять з урахуванням нашого змішаного формату навчання й близькості до великих спорткомплексів, які надають аналогічні послуги. Ми пропонуємо індивідуальні заняття з можливістю розділення вартості на денні та вечірні години.
Денні години (з 9:00 до 16:00) менш популярні, тому вартість занять у цей час нижча — це базова вартість. У комерційний час ціна трохи вища, оскільки частина коштів закладається у фонд розвитку університету.
Другий принцип, який ми заклали, — можливість отримання абонементів на певну кількість відвідувань, знову ж таки з урахуванням поділу на денні та вечірні години. Наприклад, якщо індивідуальне відвідування басейну в комерційний час коштує 200 гривень, воно все одно залишається конкурентоспроможним порівняно з іншими закладами, що надають подібні послуги.
Бажаний виняток із правил
Повертаючись до проблем, пов’язаних із відсутністю можливості короткострокової оренди чи користування приміщеннями, зазначу, що це питання регулюється Постановою № 796, Законом «Про оренду державного та комунального майна» та відповідними роз’ясненнями Фонду державного майна. Можливо було б доповнити статтю 8 Закону «Про оренду державного та комунального майна» винятком, аналогічним до того, що застосовується для закладів культури, щоб ці норми могли поширюватися й на заклади освіти. Причому ми не робимо жодного розділення між закладами середньої та вищої освіти. Не має значення форма власності чи рівень закладу — це повинно стосуватися всіх закладів вищої освіти. Насправді це додаткова можливість від держави, яка дозволила б університетам, коледжам та школам не тільки працювати, а й заробляти.
За підсумками семінару його учасники підготували пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази з розглянутих питань.
