3–5 грудня 2025 року у Варшаві – одному з провідних наукових центрів Польщі у сфері суспільно-політичних досліджень – відбулася міжнародна наукова конференція «Українські громади в Польщі: взаємини та дискурси» / «Społeczności ukraińskie w Polsce: relacje i dyskursy». Захід організував Інститут політичних досліджень Польської академії наук у партнерстві з Комітетом з міграційних досліджень ПАН, Центром досліджень міграції та Міністерством науки та вищої освіти Польщі.
Конференція об’єднала науковців, аналітиків, громадських активістів, журналістів, а також представників українських і польських інституцій, які досліджують феномен української присутности в Польщі в умовах війни, масової міграції та трансформації громадянського суспільства.
Серед широкого міжнародного представництва учасників Україну на цьому науковому форумі представили директорка Інституту гуманітарних і соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» Зоряна Куньч і доцентка катедри української мови Лілія Харчук. Дослідниці виступили з доповіддю «Інформаційний простір, громадський активізм і солідарність: нові контури української спільноти в Польщі» на панелі, присвяченій трансформаціям української ідентичности в еміграції.
У доповіді було проаналізовано ключові соціокультурні та інформаційні виклики, що постали перед українською громадою в Польщі після 2022 року. Особливу увагу зосереджено на:
- впливі українських і польських медійних дискурсів на сприйняття єдности громади;
- співіснуванні української, російської та польської мов у мігрантському середовищі;
- динаміці громадської мобілізації – від формалізованих організацій до горизонтальних волонтерських ініціатив;
- точках солідарности й напруги між історичною українською меншиною та новими переселенцями.
Програма конференції охоплювала п’ять тематичних панелей, присвячених репрезентаціям українців у Польщі в медіа та культурі, освітнім викликам і міжкультурному діалогові, громадянській активності й самоврядуванню, питанням пам’яти та ідентичности, а також сучасним демографічним і соціологічним вимірам української присутности в Польщі.
Доповіді супроводжувалися жвавими дискусіями, обміном досвідом і плануванням спільних міждисциплінарних проєктів. Учасники наголошували на важливості комплексного, міждисциплінарного підходу до осмислення змін, що відбуваються в українських спільнотах за межами України.
Під час конференції представниці Львівської політехніки також провели низку неформальних зустрічей з колегами з Варшавського, Краківського та Люблінського університетів, а також з дослідниками інших академічних установ. У центрі обговорень були підходи до вивчення транснаціональних діаспор, практики залучення українських студентів до міждисциплінарних проєктів і перспективи академічного обміну. Участь у конференції дала змогу представити наукові здобутки української школи мовознавства та соціогуманітаристики в міжнародному академічному середовищі й сприяла розширенню мережі наукових контактів.
Для представників Львівської політехніки цей форум став не лише можливістю презентувати результати власного дослідження, а й важливим кроком до поглиблення українсько-польського наукового діалогу. Участь українських учених у подібних заходах сприяє тому, щоб голос України в академічному просторі Європи був почутий, а досвід війни, еміграції та солідарности – осмислений у ширшому, європейському й глобальному контексті.
Щиру подяку за високий рівень організації конференції, теплу академічну атмосферу та відкритість до співпраці висловлюємо організаторам заходу – зокрема докторові Ґжеґожу Демелю, Інститут політичних досліджень Польської академії наук, та професорові Університету економіки в Кракові, докторові габілітованому Конрадові Пендзівятру, Центр поглиблених досліджень населення і релігії Краківського економічного університету. Їхня фахова підтримка й наукове бачення створили простір для змістовного діалогу та нових міждисциплінарних ініціатив.
