В Інституті права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка» діє Центр правових досліджень ґендерної рівності — науково-аналітичний осередок, покликаний сприяти розвитку ґендерно чутливої освітньої та правової культури, а також інтеграції принципів рівності та недискримінації в університетське середовище й громадський простір.
Повномасштабна війна, яку переживає Україна, суттєво поглибила виклики в сфері захисту прав людини, рівності та безпеки. У цих умовах діяльність Центру набуває особливої ваги, оскільки спрямована на формування безпечного, інклюзивного та ґендерно чутливого простору для студентської молоді та академічної спільноти.
Основна мета роботи Центру — створення платформи, яка забезпечує науковий, освітній та практичний супровід політик рівності та протидії дискримінації. Під час лекцій, тренінгів, досліджень і просвітницьких заходів увага зосереджується на ключових питаннях сучасної ґендерної проблематики: сутності ґендерної рівності, запобіганні дискримінації, природі сексизму, особливостях ґендерної соціалізації, проведенні ґендерної експертизи законодавства та ролі чоловіків у підтримці політик рівності.
Важливим контекстом діяльності Центру є ратифікація Україною у 2022 році Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству (Стамбульська конвенція). Документ став фундаментальним стандартом у формуванні державної політики у сфері протидії насильству та захисту постраждалих. Після ратифікації в Україні розпочалося поступове удосконалення правового поля: впровадження принципу «нульової толерантності» до насильства, посилення відповідальності за домашнє насильство, розширення доступу до допомоги та захисних послуг, удосконалення механізмів міжвідомчої взаємодії.
Центр активно долучається до наукового аналізу цих змін, популяризації положень Стамбульської конвенції та формування якісної правничої освіти, яка відповідає міжнародним стандартам у сфері прав людини. Значну увагу приділено правовій обізнаності студентства щодо механізмів захисту від насильства, розумінню гендерно обумовлених ризиків під час війни та формуванню культури нетерпимості до будь-яких форм дискримінації й насильства.
Створення Центру правових досліджень ґендерної рівності є важливим стратегічним кроком для інтеграції ґендерного компоненту в освітній процес, розвитку інституційної спроможності університету у сфері рівності та підтримки суспільних трансформацій, що сприяють побудові демократичної, безпечної та справедливої України.
Нормативно-правові засади діяльності Центру
Діяльність Центру ґрунтується на ключових національних та міжнародних нормативно-правових актах, які формують сучасну державну політику у сфері рівності, недискримінації та протидії насильству. Основою є Конституція України (ст. 24), що гарантує рівні права незалежно від статі та забороняє будь-які форми дискримінації. Важливе значення мають базові законодавчі акти, зокрема:
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який визначає принципи ґендерної політики та механізми впровадження державних програм рівності.
- Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що передбачає міжвідомчу взаємодію, систему захисних заходів та формування спеціалізованих служб допомоги.
- Кримінальний кодекс України (ст. 126-1 та норми щодо злочинів сексуального насильства), які встановлюють кримінальну відповідальність за домашнє та ґендерно зумовлене насильство.
- Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст. 173-2), що регулює адміністративну відповідальність за насильство в сім’ї.
У сфері освітньої діяльності Центр керується Законом України «Про освіту» та Законом «Про вищу освіту», які закріплюють принцип недискримінації та визначають освітнє середовище як простір, вільний від будь-яких форм насильства чи упередженості. Також важливою є Державна стратегія забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2030 року та Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», що особливо актуальні в умовах повномасштабної війни та зростання ґендерно зумовлених ризиків.