Гідрогелі в дії: міжнародна апробація інновацій науковців Львівської політехніки

Олена Лукачук, наукова співробітниця відділу захисту інтелектуальної власності та трансферу технологій
Ілюстрація до матеріалу

Українські науковці виходять на міжнародну арену з інноваційними розробками, які привертають увагу колег у Європі та світі. Їхні результати активно презентують на провідних конференціях, де досвідчені вчені й молоді дослідники обмінюються ідеями, налагоджують партнерства та демонструють потенціал української науки. У центрі цих презентацій – проєкт «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», що реалізується за підтримки Національного фонду досліджень України.

Апробація його результатів на міжнародних конференціях не лише перевіряє наукову достовірність і практичну значущість матеріалів, а й інтегрує їх у глобальний контекст. Це підвищує видимість українських досліджень, відкриває нові шляхи для практичного впровадження інновацій у медичну практику і створює цінні можливості для співпраці з провідними лабораторіями та компаніями у світі.

Одним із ключових заходів у 2025 році стала 13-та Міжнародна конференція «Нанотехнології та наноматеріали» (NANO-2025), яка традиційно об’єднує провідних науковців, стартапи та кластерні організації з усього світу. Конференція створила платформу для глибоких дискусій щодо сучасних досягнень у сфері нанобіотехнологій, нанохімії та полімерних матеріалів, включно з гідрогелями для медичних застосувань. Програма заходу охоплювала пленарні засідання, усні доповіді, стендові презентації, а також спеціальні сесії, присвячені програмам ЄС та інструментам підтримки наукових інновацій.

Особливий інтерес учасників форуму викликали тематичні блоки, присвячені нанобіотехнологіям для охорони здоров’я та нанохімії. Зокрема, доповідь Наталії Носової, старшої наукової співробітниці кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Львівської політехніки, про полімерні композити для біомедичних застосувань продемонструвала високий потенціал гідрогелів як матеріалів для перев’язувальних засобів і систем доставки біоактивних речовин. Було розроблено математичну модель процесу синтезу гідрогелів, яка дала змогу визначити ключові фактори – температуру, концентрацію функціональних прекурсорів та їхнє співвідношення, що впливають на властивості кінцевого продукту. Також продемонстровано можливість інкорпорації різних біологічно активних сполук із подальшим вивченням кінетики їх вивільнення у модельні фізіологічні рідини. Поєднання цих результатів із дослідженнями цитотоксичності свідчить про високу перспективність гідрогелів для медичних застосувань.

Продовжуючи дослідження у сфері нанобіотехнологій та полімерних матеріалів, Анна Стасюк, асистентка кафедри цивільної безпеки Львівської політехніки, презентувала доповідь «Вплив адсорбованого альбуміну на морфологію дисперсної фази водних фосфорвмісних поліефірних дисперсій». Її робота поглибила розуміння властивостей полімерних систем для біомедичних застосувань, показавши, що взаємодія наночастинок дисперсної фази з білковими молекулами, зокрема альбуміном, додатково стабілізує структуру дисперсії та зменшує середній розмір частинок. Ці результати є важливим доповненням до досліджень Наталії Носової, адже демонструють, як контроль фізико-хімічних параметрів полімерних композитів дає змогу створювати високоефективні та безпечні матеріали для систем доставки лікарських засобів, підвищуючи їх практичну цінність у медичній сфері.

Безперервний інтерес до інноваційних наноматеріалів проявився й у блоці нанохімії та нанобіотехнології. Тут Роман Тарас, докторант кафедри органічної хімії, та співавтори презентували застосування нанорозмірних зшитих псевдополі(амінокислот) як ефективних солюбілізаторів сорбінової кислоти для хлібобулочних виробів. Як підкреслив доповідач, «нанорозмірні зшиті полімери дають змогу рівномірно розподілити сорбінову кислоту у виробі, підвищуючи ефективність і безпеку зберігання, а також відкривають нові можливості для використання наноматеріалів у харчовій промисловості».

Ця робота демонструє, що інноваційні наноматеріали можна успішно застосовувати не лише у медицині, а й у харчовій промисловості, поєднуючи безпеку продуктів із передовими технологіями та відкриваючи нові перспективи для комерційного впровадження результатів наукових досліджень.

Міжнародна апробація результатів проєкту не обмежилася участю у конференції NANO-2025. Вона продовжилася на інших наукових майданчиках, де молоді дослідники Львівської політехніки презентували свої напрацювання поруч із колегами з провідних університетів Європи. Зокрема, важливою подією стала участь у щорічній конференції Open Readings 2025 у Вільнюсі, яка об’єднала молодих учених і дослідників природничих наук з усього континенту. Саме там українські науковці продемонстрували, як напрацьовані в межах проєкту технології гідрогелів вписуються в загальноєвропейський контекст досліджень біосумісних матеріалів.

Цей масштабний захід, що об’єднав понад 300 молодих дослідників із різних країн, був присвячений новітнім досягненням у фізиці, хімії, біотехнологіях та матеріалознавстві. Під час конференції Соломія Капаціла, аспірантка Львівської політехніки, презентувала результати дослідження біосумісних гідрогелів і зазначила: «Такі заходи допомагають побачити наші розробки в ширшому контексті, порівняти підходи, почути думки колег з інших країн і зрозуміти, що українська наука має вагомий потенціал на світовому рівні».

Її колега Діана Варчук, магістрантка кафедри, додала: «Можливість презентувати результати перед міжнародною аудиторією – це велика відповідальність і водночас натхнення. Ми бачимо, як наші ідеї можуть впливати на майбутнє медицини й матеріалознавства».

Разом із ними у конференції брали участь Юлія Киричук і Ярина Курищук, які долучилися до лекцій провідних учених, воркшопів та дискусій щодо полімерних матеріалів і біомедичних застосувань гідрогелів.

Апробація результатів на міжнародних конференціях має ключове значення для реалізації проєкту. Вона дає змогу перевірити наукову достовірність і практичну значущість розробок, підвищує міжнародну видимість проєкту й української науки, сприяє розвитку молодих науковців, надаючи їм цінний досвід у презентації результатів і веденні наукових дискусій, а також формує потенційні колаборації для участі у спільних проєктах, стартапах і впровадженні технологій у промисловість.

Про практичний потенціал результатів розповіла Наталія Носова, наукова співробітниця кафедри органічної хімії: «Результати наших досліджень підтверджують високу біосумісність гідрогелів та їхній потенціал для використання у наданні невідкладної допомоги. Міжнародна апробація дає змогу отримати конструктивний зворотний зв’язок від провідних експертів і вдосконалювати матеріали з урахуванням світових тенденцій».

Отож, участь у міжнародних конференціях забезпечує комплексну апробацію результатів проєкту, сприяє інтеграції українських досліджень у світовий науковий простір, підтримує розвиток молодих науковців і зміцнює позиції Львівської політехніки як центру передових досліджень у сфері полімерних і наноматеріалів для медицини.


Публікацію підготовлено у рамках реалізації проєкту «Розробка гідрогелевих засобів надання невідкладної допомоги при проникних пораненнях черевної порожнини в межах створення центру досліджень нових полімерних матеріалів для медицини», що отримав грантову підтримку Національний фонд досліджень України.

Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу