17 жовтня у межах проведення діалогової платформи «Українська мова: нові контексти буття» відбулася відкрита зустріч з пані Наталкою Цмоць — Надзвичайним і Повноважним Послом Канади в Україні. Подія об’єднала теми культурної ідентичності, міждержавної співпраці та післявоєнного відновлення України. Захід організовано Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки (МІОК). Модераторкою зустрічі виступила директорка МІОКу, почесна професорка університету Ірина Ключковська. Формат зустрічі мав характер відкритого діалогу, під час якого пані Посол відповідала на запитання учасників і ділилася власним баченням сучасних процесів.
У вступному слові директорка МІОКу представила гостю як приклад людини, яка постійно навчається і професійно зростає, зумівши поєднати наукову діяльність із дипломатичною кар’єрою. За освітою пані Наталка Цмоць — фізична антропологиня, бакалавр і магістр судової антропології Університету Торонто. Її життєвий шлях органічно переплітається із сьогоденням України, а діяльність виходить за межі суто дипломатичної місії, відображаючи особисту залученість і відповідальність. У 2023 році, в період повномасштабної війни, вона обійняла посаду Посла Канади в Україні й відтоді активно підтримує український народ, підкреслюючи своє бажання залишатися пов’язаною з Україною і надалі.
Відкриваючи діалог, Ірина Ключковська звернула увагу на тему мови як культурного й ціннісного коду, що формує ідентичність і впливає на глибину розуміння України у світі, та звернулася до пані Цмоць із запитаннями про її шлях до вільної української, життя між двома мовними світами та значення володіння українською для дипломатів. Пані Посол поділилась особистою історією, розповівши про своє українське коріння та процес опанування української мови, якою вона володіє на високому рівні, попри те, що народилася й виросла в Канаді. Її батьки, вихідці з Львівщини, зберігали українську мову в родині, тож вона стала для майбутньої дипломатки рідною. Середню освіту пані Наталка здобувала у франкомовній школі, а англійську опанувала вже пізніше, що, за її словами, допомогло краще відчути цінність багатомовності. Гостя заходу наголосила, що знання кількох мов не лише розширює можливості людини, а й розвиває мислення, та зробила акцент на значенні мовної багатогранності для майбутніх дипломатів і всіх, хто представляє Україну у світі. На її думку, англійська, хоч і домінує у міжнародному спілкуванні, не може бути єдиним інструментом міжкультурного розуміння, навівши приклад Канади, де знання хоча б елементарних фраз мовою корінних народів має велике символічне значення.
Далі розмова перейшла до питання двосторонніх відносин між Україною та Канадою. Дипломатка нагадала, що Канада була однією з перших держав, які визнали незалежність України, і залишається одним із найпослідовніших її союзників. Вона зазначила, що сучасна політика Канади щодо України спирається на спільні цінності — демократію, повагу до прав людини й історичну справедливість. Пані Цмоць також згадала, що Канада визнала геноцид кримськотатарського народу під час депортації 1944 року й активно підтримує українські зусилля у збереженні культурної та історичної спадщини, наголошуючи, що Крим є невіддільною частиною України. Канадська дипломатка звернула увагу на мультикультурний характер української історії, який, за її словами, робить Україну ближчою до Канади, де багатокультурність стала частиною національної ідентичності.
У межах свого виступу доповідачка розкрила практичні форми підтримки, яку Канада надає Україні від початку повномасштабного вторгнення. Вона нагадала, що Канада була серед перших країн, які не лише оголосили про військову та гуманітарну допомогу, а й започаткували системну макрофінансову підтримку українського уряду — крок, який, за її словами, став прикладом для інших держав. Ця допомога дала Україні змогу зберегти функціонування державних інституцій у критичні перші місяці війни, коли економіка перебувала під сильним тиском. Пані Посол зазначила, що загальний обсяг канадської допомоги вже перевищив 12 мільярдів канадських доларів, а також нагадала про Operation UNIFIER — програму військової підготовки, започатковану ще у 2015 році, у межах якої Канада навчила понад 46 тисяч українських військовослужбовців. Вона також зауважила, що підтримка України відбувається не лише через державні механізми, а й у координації з міжнародними організаціями, як-от ООН, і вважає це найефективнішою моделлю допомоги країнам, які переживають кризу.
Окремо спікерка торкнулася економічного виміру співпраці. З огляду на нові геополітичні виклики Канада прагне диверсифікувати свої інвестиційні напрями, зокрема розвиваючи зв’язки з Європою та Україною у сфері енергетики. Пані Посол зазначила, що її країна має потужні ресурси й технологічний потенціал, який може бути корисним для українського відновлення.
Дипломатка також зосередилася на перспективах післявоєнного відновлення України, розповівши, що Канада бере участь у формуванні відповідних програм уже сьогодні. Вона наголосила, що цей процес не є односторонньою допомогою, а передбачає партнерство й координацію з українським урядом, який визначає власні потреби та пріоритети. Водночас пані Посол відзначила активність місцевих громад, які навіть у воєнних умовах самостійно відновлюють інфраструктуру та підтримують одне одного. Така ініціативність, на її думку, є головним ресурсом України.
Серед напрямів, які Канада вважає перспективними для співпраці, пані Цмоць назвала енергетику, аграрний сектор і розвиток кооперативів. Уже нині діє низка канадських проєктів підтримки фермерських господарств у різних регіонах України, зокрема у Львівській області. Крім того, уряд Канади створив спеціальні фонди для участі у процесі відбудови та залучив бізнес до підготовки спільних економічних ініціатив.
Пані Посол Канади відзначила й потужний вплив української діаспори в Канаді, яка відіграє помітну роль як у політичному, так і в культурному житті країни. Українці представлені на всіх рівнях — серед парламентарів, сенаторів, урядовців і громадських діячів, що дає їм змогу впливати на ухвалення важливих рішень, зокрема на формування політики підтримки України. Вона зауважила, що саме завдяки зусиллям діаспори канадський парламент визнав Голодомор геноцидом українського народу, а вересень офіційно проголошено місяцем української спадщини. Окремо дипломатка підкреслила культурну активність українців у Канаді: розгалужену мережу суботніх шкіл, пластових осередків і церковних громад. Ці структури не лише зберігають українські звичаї та традиції, а й інтегрують новоприбулих українців, зокрема тих, хто приїхав після початку повномасштабної війни.
У відповідь на запитання про підтримку України з боку НАТО дипломатка наголосила, що позиція Канади залишається стабільною й послідовною. Канада, за її словами, розуміє стратегічну роль України в системі європейської безпеки та виступає за її інтеграцію в євроатлантичні структури.
Окремий блок дискусії був присвячений участі жінок у дипломатії та війні. Пані Посол поділилась особистим досвідом роботи під час війни, визнавши, що для жінки це професійно й емоційно складна місія. Вона підсумувала, що українські жінки — військові, медики, волонтерки, матері загиблих воїнів — вражають своєю силою, стійкістю та здатністю підтримувати інших.
Зустріч завершилася подякою та теплими словами на адресу пані Цмоць. Студенти й викладачі мали можливість поставити їй особисті запитання та зробити спільне фото, а найактивніші отримали символічні подарунки.
