Національний університет «Львівська політехніка» є однією з ключових локацій реалізації міждисциплінарного проєкту «Обрії науки», ініційованого та впроваджуваного Львівським товариством науковців. Саме тут університет стає живим майданчиком для наукового діалогу, де дослідники різних галузей, інституцій і поколінь можуть обговорювати складні теми зрозуміло, фахово й без академічних бар’єрів.
Проєкт «Обрії науки» – це стратегічна ініціатива Львівського товариства науковців, спрямована на популяризацію науки, розвиток міждисциплінарної співпраці та створення сталих зв’язків між університетами, науковими установами й дослідницькими спільнотами Львова. Його особливість – міжінституційний характер: заходи відбуваються на різних академічних майданчиках міста, і Львівська політехніка стала однією з тих платформ, де «Обрії науки» набули системності та сталості.
Важливу роль у реалізації проєкту відіграє Ярослав Притула, перший проректор Українського католицького університету й координатор ініціативи Львівського товариства науковців. Саме завдяки його активному залученню проєкт зберігає цілісне бачення, відкритість до різних дисциплін і високий науковий рівень. УКУ в цій співпраці виступає не лише партнером, а й середовищем, яке підтримує культуру відкритої науки, міждисциплінарності й обміну досвідом між університетами.
Семінари, що відбуваються у Львівській політехніці в межах «Обріїв науки», наочно демонструють практичну реалізацію цієї філософії. Лише впродовж одного циклу проєкту на майданчиках Університету було проведено чотири науково-популярні семінари за участю львівських політехніків, кожен із яких висвітлював окремий зріз сучасної науки та її прикладних можливостей.
Зокрема, Оксана Балабан, кандидат технічних наук, доцентка кафедри прикладної фізики і наноматеріалознавства Інституту прикладної математики та фундаментальних наук, подала огляд сучасних та перспективних джерел струму для портативних електронних пристроїв. Вона показала активні матеріали для літієвих батарей, їхню ефективність, екологічність і роль у розвитку електромобільності, а також поділилася результатами досліджень та планами щодо нових матеріалів.
Ярослав Гніліцький, доктор філософії, доцент кафедри ПФН та співзасновник і директор наукового департаменту стартапу «НовіНано Лаб», розповів про понад двадцятирічний шлях розвитку фемтосекундних лазерів від фундаментальних фізичних проривів до широкого спектру прикладних рішень у фотоніці та суміжних галузях. Його доповідь показала, як науковий прорив перетворюється на технологічні інновації.
Науково-популярна доповідь Юлії Сеті, професорки кафедри прикладної математики ІМФН, була присвячена архітектурі та дизайну квантових наноструктур від класичної квантової ями до лазерів нового покоління. Вона наочно продемонструвала, як фундаментальні принципи квантової механіки перетворюються на інженерні рішення, що формують нову епоху в оптоелектроніці, фотоніці й нанотехнологіях.
Окремий фокус мав виступ Володимира Самарика, доктора хімічних наук, професора кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій. Він презентував гідрогелеві рішення для екстреної медицини та загоєння складних ран, показав їхній практичний ефект і важливість інтеграції наукових розробок у клінічні протоколи.
Таке різноманіття тем і підходів не випадкове – воно відображає свідомий курс проєкту на поєднання фундаментальних досліджень із прикладними рішеннями, які мають реальний суспільний вплив. Особливої цінності додає живий формат дискусії, яку модерують представники Львівського товариства науковців. Тут на рівних спілкуються фізики та хіміки, інженери й медики, університетські викладачі, дослідники академічних установ і молоді науковці.
Львівська політехніка у межах проєкту виступає не лише як гостинна локація, а й як активний учасник процесу із власними спікерами, науковими школами та організаційним залученням. Координаторкою проведення заходів у Львівській політехніці є Оксана Балабан, доцентка кафедри прикладної фізики і наноматеріалознавства.
Співпраця з Львівським товариством науковців, Українським католицьким університетом, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького, установами НАН України та іншими академічними й медичними інституціями міста формує широку мережу наукової взаємодії.
У такому форматі «Обрії науки» стають не просто серією семінарів, а стійкою платформою наукової комунікації, де Львівська політехніка посідає важливе місце як простір відкритості, експертизи та міждисциплінарного мислення. Це приклад того, як спільними зусиллями університетів і наукових спільнот можна не лише популяризувати науку, а й формувати культуру співпраці, що працює на майбутнє української науки.
